Винаходи, яким немає ціни, або Шнобелівська премія
Якби я знав про Шнобелівську премію… (може хто знає, яким чином можна на неї номінуватися?). Адже це премія винаходів-результатів досліджень, які виглядають спочатку… як «дурка», або, як «непотріб», але з часом… Лауреати Шнобелівської стають лауреатами Нобелівської, або такі винаходи роблять поступ науки і людства.
Пройшла днями новинами інформація про нових лауреатів цієї премії. Я для сенсфізіологічного аналізу їхнього значення для людства, візьму парамедичну гілку номінантів, що мені за професією ближче. Але сенсфізіологіка дає не менш точні - тобто прогностичні - аналізи і для решти номінацій на Шнобелівську премію «ой не спроста вони, ой не спроста». Наприклад. Німці стали лауреатами Шнобелівської з медицини. Вони зуміли довести, що можна полегшити свербіж на одній стороні тіла, якщо дивитися в дзеркало і чесати протилежну сторону. Таким чином, цим «шнобелівським», за якістю премії, дослідженням вони, німці, довели і наші з вами, як сенсфізіологіків, практично-теоретичні засади (ті, що пропонувалися людству від науки сенсфізіологіки). Адже це ми з вами колись говорили на тему інформаційного відбиття-відзеркалення тіла людини від поверхонь, яке, за рахунок несумісності зміщень променів відбиття… практично стає неідентичне наявному тілу. І що варто лише поставити колегу і подивитися на нього в дзеркало, а згодом на нього самого, знову на відображення дзеркалом, знову на нього… як все стає відомим - адже особа «тут»… вона ніби подібна, на особу «там» , але мало чим (одягом, формою тіла то так, але емоційним станом та емпатичними показниками ну аж ніяк не подібна.
І… посипалося. Я про інформацію. Хтось, сьогодні читаю, винайшов новий тип дзеркала, причому винайшли вчені одночасно двох країн, дзеркало, яке практично формує та показує віддзеркалення на атомному рівні. А ми з вами, як сенсфізіологіки, давно знаємо (бач, вчені нарешті до цього дійшли про що я доводив сенсфізіологічно) що тіло людини на 99,9 % це вакуум. Адже відстані між електронами та ядром атома, а ми з атомів, тотожні відстаням між планетами та між зірками. Тому фактично, а вже і практично, дякуючи Шнобелівським лауреатам, ми стали перед винайденою панацеєю! Як скористатися «своєю вакуумністю».
Довідка. Але і «жарти» Ноосфери!!! Дитиною якої є моє тіло, мій біоробот. Не дописав я цю статтю. Просто захотілося спати. Пішов, бо було початок на першу. Ліг… але чую… болить голова. Причому односторонньо і мігреневим болем (хто має мігрень, то знає як це, хто не знає… краще не знати). Так я, ніби ж ліг спати, «крутився-вертівся», бо встати ж ліньки.
Довідка. Така біль, мігренеподібна, та інші, як ви пам’ятаєте, ліквідовується легко. Стати п’ятою на великого пальця ноги і «струсити скелет». Або, хто любить таку технологію, линути на долоні води-горілки-спирту, ніби помити, як це робиться, понюхати вліво-вправо і, або знову «струсити скелет», або зробити рух куприком.
Допомогло б… Але тут я згадав… що я ж пишу статтю! А саме про «Дзеркальну реновацію Організму біоробота Людини Розумної» (все те що вище написане про винахід німців). Мусив встати і… стати перед дзеркалом, відповідно боком, щоб перевірити ніби теоретичні, адже базуються на дослідженні німців та даних філософії постулатів та Законів науки сенсфізіологіки, результати. І, вгадайте з трьох раз?! Можете з одного. Перестала боліти. Кажу ж, німцями винайдено панацею. Але Ноосфера!!! Так, бачте, перевіряє мене (і вас також, але ви не придаєте цьому значення) - «щоб випадково людству не збрехав». Клянуся - це я до Ноосфери не до вас - що вся сенсфізіологіка є чиста правда, і ось так, або інакше, коли, наприклад, чогось з симптоматики не маю, перевірено моїми пацієнтами.
Наступна Шнобелівська премія цього року, вона за з'ясування людського сприйняття візуалізованого обазу «догори очима, точніше, очима навпаки». І її отримали японські вчені, що якщо дивитися на предмети вниз головою між своїх ніг, то предмети здаються ближчими. Чому я звернув Увагу на цю номінацію і на це дослідження . Пам’ятаєте (колись була моя стаття) як я був, а це було на Азовському морі, там читав семінар лікарям, в такому самісінькому дослідженні. А це візуалізація світу в йогівській позі стояння на голові. Тоді я вперше побачив! Що тіло людини, її біоробот, не ходить, як ми це розуміємо, як би мусила нога «ступати на землю». А тіло людини не «ступає», а над поверхнею Планети спливає доверху! І так пливе згодом, ніби летить в левітації, в атмосфері. Навіть докладно видно, як це відбувається! Пливе вертикально, спливаючи за головою над Планетою. Але нам в дослідженні японців, нам, як сенсфізіологікам, цікавим є сам факт «перевернутої короткозорості». Факт і суть ефекту, що виникає під час споглядання світу між ногами в перевернутому стані голови (відповідно очей). Наприклад. У багатьох старших людей росте далекозорість. І в них з’являється далекозорість не просто фізіологічно, мол старіють, он скільки хоч і постаріли, а далекозорість виникає за таким сенсфізіологічним принципом: «Я все вже тут і про все знаю і все бачив-бачила, а тому мої очі видивляються в далину, шукаючи об’єкт цікавості для Мети, читай: продовження життя». А якщо так… То абсолютно ніяких непотрібно тренажерів та операцій для нормалізації зору, коли далекозорість зашкалює - це взяти та похилитися і роздивитися між ногами все те що ззаду. Правда зробити такий нахил… не кожному-кожній старшим буде комфортним, але варто попробувати і досягти результату. Тобто на базі «Подібне виліковується подібним, протилежність моментально виліковує протилежність».
Довідка. Результат мусить бути, бо він виникатиме на базі ще одного фактору. Нам з вами добре є відомим один з базових Законів науки сенсфізіологіки, а саме для діагностики причин захворювань та мотивації нашого тіла, як нашого біоробота, до так званого довгожительства (див. мої статті за тегами «довгожительство», «довголіття»). І це є Закон науки сенсфізіологіки «Куди б не йшов і щоб не ніс - попереду у мене ніс». Таким чином ви, як сенсфізіологіки, можете концентрувати увагу біоробота на перевернутому відносно нормі (в цій позиції тіла) кінчиком носа «за яким у світ йде все тіло, аж до ДНК і генів».
Явам ось що скажу. Феноменального значення винахід японців. Адже… кожного разу коли нахиляєтеся… навіть коли встаєте з унітазу… ніхто інший, як ви, зможете проводити реновацію зору, та ще і входити в стан омолодження Організму. Лише залишається для виникнення ефекту поворушити носом (стимуляція енергетичного та вібраційного меридіанів товстого кишечника, що призведе до виникнення якісної свободи рухів рук) + ще, обов’язково, зробити рух головою (точніше, черепом) на першому та другому хребцях шиї - це ніби підтвердити-сказати «так-так» (таким рухом черепа відбудеться стимуляція енергетичного та вібраційного меридіанів сечового міхура, що надасть змогу гіперрухливості кінчиків пальців, і самих пальців рук, та ще й до того відбудеться розблокування нормативних процесів в продовгуватому мозку та запрацює, як потрібно, блукаючий нерв).
Попередження. Це - не гімнастика. Зробили такі-такий рух і достатньо. Далі сам ваш біоробот знає що робити. Це - те саме, як пальцем показати що йому робити. І взагалі! Звикайте до такої з вашим тілом, тобто з вашим біороботом, розмови. «Пальцем показати» (рух, або дія у вигляді мотивованої сенсфізіологіки) а самі займайтеся своїми справами. Біоробот, ви, як господар його, показали, а він знає, і при тому добре вміє, само залагодити свої функції, поновити нормативну роботу органів, систем, тканин, частин тіла, клітин.
Довідка. Мені, як і решті сенсфізіологіків, відомий механізм виникнення такої специфічної короткозорості у біоробота. Але ця стаття не є інструментом для детального прояснення.
А ось команда дослідників з Угорщини, Іспанії, Швеції та Швейцарії була нагороджена Шнобелівською премією з фізики. А саме за доказ того, що ґедзі не сідають на білих коней, мовляв через особливості будови їхніх, ґедзів, очей. Ну що тут «медичного для людини» скажете ви, людина ж не ґедзь, і око людини не таке. А я вам щось нагадаю. А саме мою статтю про похорон померлої в Сибіру татарки (вбитої) і як ми її в білому савані, за ритуалом, спускали в могилу. Ми, студенти медінституту… бо ніхто з «простих людей» не міг трупа, що вже розіклався, бо пролежала татарка забитою декілька днів в жару. І ще тоді «промайнула думка», бо ми, «щоб показати медицину», були вже в білих халатах… а на біле не сідали ґедзі! Яких там, в болотній тайзі… уйма, мій рекорд знімання з себе за один мах долонею по робі 24 (!) штуки. Ми після зачали працювати в тому що було білому, в халатах, сорочках, а наступного разу, як їхали до Сибіру то брали з собою білі халати, «на запас», бо коли забрудниться… ґедзі тут як тут.
Довідка. Будова-будовою, я про око ґедзів, але дякуючи угорцям ми тепер зможемо сенсфізіологічно, наприклад, фарбувати корів у біле, чи пончо на них накидати біле, базуючись на досвіді вказаних вчених та студентів Дніпропетровського медінституту в далекі 60 роки.
Та до цього ще є факт кольоротерапії психіки, наприклад, факт повного заспокоєння емоцій людини в рожевій кімнаті (он Для Чого дівчаткам «придумали» ляльки-цяцьки рожевими робити!!!). Шнобелівські премії нас, як сенсфізіологіків, надихають на нові звершення.
Пройшла днями новинами інформація про нових лауреатів цієї премії. Я для сенсфізіологічного аналізу їхнього значення для людства, візьму парамедичну гілку номінантів, що мені за професією ближче. Але сенсфізіологіка дає не менш точні - тобто прогностичні - аналізи і для решти номінацій на Шнобелівську премію «ой не спроста вони, ой не спроста». Наприклад. Німці стали лауреатами Шнобелівської з медицини. Вони зуміли довести, що можна полегшити свербіж на одній стороні тіла, якщо дивитися в дзеркало і чесати протилежну сторону. Таким чином, цим «шнобелівським», за якістю премії, дослідженням вони, німці, довели і наші з вами, як сенсфізіологіків, практично-теоретичні засади (ті, що пропонувалися людству від науки сенсфізіологіки). Адже це ми з вами колись говорили на тему інформаційного відбиття-відзеркалення тіла людини від поверхонь, яке, за рахунок несумісності зміщень променів відбиття… практично стає неідентичне наявному тілу. І що варто лише поставити колегу і подивитися на нього в дзеркало, а згодом на нього самого, знову на відображення дзеркалом, знову на нього… як все стає відомим - адже особа «тут»… вона ніби подібна, на особу «там» , але мало чим (одягом, формою тіла то так, але емоційним станом та емпатичними показниками ну аж ніяк не подібна.
І… посипалося. Я про інформацію. Хтось, сьогодні читаю, винайшов новий тип дзеркала, причому винайшли вчені одночасно двох країн, дзеркало, яке практично формує та показує віддзеркалення на атомному рівні. А ми з вами, як сенсфізіологіки, давно знаємо (бач, вчені нарешті до цього дійшли про що я доводив сенсфізіологічно) що тіло людини на 99,9 % це вакуум. Адже відстані між електронами та ядром атома, а ми з атомів, тотожні відстаням між планетами та між зірками. Тому фактично, а вже і практично, дякуючи Шнобелівським лауреатам, ми стали перед винайденою панацеєю! Як скористатися «своєю вакуумністю».
Довідка. Але і «жарти» Ноосфери!!! Дитиною якої є моє тіло, мій біоробот. Не дописав я цю статтю. Просто захотілося спати. Пішов, бо було початок на першу. Ліг… але чую… болить голова. Причому односторонньо і мігреневим болем (хто має мігрень, то знає як це, хто не знає… краще не знати). Так я, ніби ж ліг спати, «крутився-вертівся», бо встати ж ліньки.
Довідка. Така біль, мігренеподібна, та інші, як ви пам’ятаєте, ліквідовується легко. Стати п’ятою на великого пальця ноги і «струсити скелет». Або, хто любить таку технологію, линути на долоні води-горілки-спирту, ніби помити, як це робиться, понюхати вліво-вправо і, або знову «струсити скелет», або зробити рух куприком.
Допомогло б… Але тут я згадав… що я ж пишу статтю! А саме про «Дзеркальну реновацію Організму біоробота Людини Розумної» (все те що вище написане про винахід німців). Мусив встати і… стати перед дзеркалом, відповідно боком, щоб перевірити ніби теоретичні, адже базуються на дослідженні німців та даних філософії постулатів та Законів науки сенсфізіологіки, результати. І, вгадайте з трьох раз?! Можете з одного. Перестала боліти. Кажу ж, німцями винайдено панацею. Але Ноосфера!!! Так, бачте, перевіряє мене (і вас також, але ви не придаєте цьому значення) - «щоб випадково людству не збрехав». Клянуся - це я до Ноосфери не до вас - що вся сенсфізіологіка є чиста правда, і ось так, або інакше, коли, наприклад, чогось з симптоматики не маю, перевірено моїми пацієнтами.
Наступна Шнобелівська премія цього року, вона за з'ясування людського сприйняття візуалізованого обазу «догори очима, точніше, очима навпаки». І її отримали японські вчені, що якщо дивитися на предмети вниз головою між своїх ніг, то предмети здаються ближчими. Чому я звернув Увагу на цю номінацію і на це дослідження . Пам’ятаєте (колись була моя стаття) як я був, а це було на Азовському морі, там читав семінар лікарям, в такому самісінькому дослідженні. А це візуалізація світу в йогівській позі стояння на голові. Тоді я вперше побачив! Що тіло людини, її біоробот, не ходить, як ми це розуміємо, як би мусила нога «ступати на землю». А тіло людини не «ступає», а над поверхнею Планети спливає доверху! І так пливе згодом, ніби летить в левітації, в атмосфері. Навіть докладно видно, як це відбувається! Пливе вертикально, спливаючи за головою над Планетою. Але нам в дослідженні японців, нам, як сенсфізіологікам, цікавим є сам факт «перевернутої короткозорості». Факт і суть ефекту, що виникає під час споглядання світу між ногами в перевернутому стані голови (відповідно очей). Наприклад. У багатьох старших людей росте далекозорість. І в них з’являється далекозорість не просто фізіологічно, мол старіють, он скільки хоч і постаріли, а далекозорість виникає за таким сенсфізіологічним принципом: «Я все вже тут і про все знаю і все бачив-бачила, а тому мої очі видивляються в далину, шукаючи об’єкт цікавості для Мети, читай: продовження життя». А якщо так… То абсолютно ніяких непотрібно тренажерів та операцій для нормалізації зору, коли далекозорість зашкалює - це взяти та похилитися і роздивитися між ногами все те що ззаду. Правда зробити такий нахил… не кожному-кожній старшим буде комфортним, але варто попробувати і досягти результату. Тобто на базі «Подібне виліковується подібним, протилежність моментально виліковує протилежність».
Довідка. Результат мусить бути, бо він виникатиме на базі ще одного фактору. Нам з вами добре є відомим один з базових Законів науки сенсфізіологіки, а саме для діагностики причин захворювань та мотивації нашого тіла, як нашого біоробота, до так званого довгожительства (див. мої статті за тегами «довгожительство», «довголіття»). І це є Закон науки сенсфізіологіки «Куди б не йшов і щоб не ніс - попереду у мене ніс». Таким чином ви, як сенсфізіологіки, можете концентрувати увагу біоробота на перевернутому відносно нормі (в цій позиції тіла) кінчиком носа «за яким у світ йде все тіло, аж до ДНК і генів».
Явам ось що скажу. Феноменального значення винахід японців. Адже… кожного разу коли нахиляєтеся… навіть коли встаєте з унітазу… ніхто інший, як ви, зможете проводити реновацію зору, та ще і входити в стан омолодження Організму. Лише залишається для виникнення ефекту поворушити носом (стимуляція енергетичного та вібраційного меридіанів товстого кишечника, що призведе до виникнення якісної свободи рухів рук) + ще, обов’язково, зробити рух головою (точніше, черепом) на першому та другому хребцях шиї - це ніби підтвердити-сказати «так-так» (таким рухом черепа відбудеться стимуляція енергетичного та вібраційного меридіанів сечового міхура, що надасть змогу гіперрухливості кінчиків пальців, і самих пальців рук, та ще й до того відбудеться розблокування нормативних процесів в продовгуватому мозку та запрацює, як потрібно, блукаючий нерв).
Попередження. Це - не гімнастика. Зробили такі-такий рух і достатньо. Далі сам ваш біоробот знає що робити. Це - те саме, як пальцем показати що йому робити. І взагалі! Звикайте до такої з вашим тілом, тобто з вашим біороботом, розмови. «Пальцем показати» (рух, або дія у вигляді мотивованої сенсфізіологіки) а самі займайтеся своїми справами. Біоробот, ви, як господар його, показали, а він знає, і при тому добре вміє, само залагодити свої функції, поновити нормативну роботу органів, систем, тканин, частин тіла, клітин.
Довідка. Мені, як і решті сенсфізіологіків, відомий механізм виникнення такої специфічної короткозорості у біоробота. Але ця стаття не є інструментом для детального прояснення.
А ось команда дослідників з Угорщини, Іспанії, Швеції та Швейцарії була нагороджена Шнобелівською премією з фізики. А саме за доказ того, що ґедзі не сідають на білих коней, мовляв через особливості будови їхніх, ґедзів, очей. Ну що тут «медичного для людини» скажете ви, людина ж не ґедзь, і око людини не таке. А я вам щось нагадаю. А саме мою статтю про похорон померлої в Сибіру татарки (вбитої) і як ми її в білому савані, за ритуалом, спускали в могилу. Ми, студенти медінституту… бо ніхто з «простих людей» не міг трупа, що вже розіклався, бо пролежала татарка забитою декілька днів в жару. І ще тоді «промайнула думка», бо ми, «щоб показати медицину», були вже в білих халатах… а на біле не сідали ґедзі! Яких там, в болотній тайзі… уйма, мій рекорд знімання з себе за один мах долонею по робі 24 (!) штуки. Ми після зачали працювати в тому що було білому, в халатах, сорочках, а наступного разу, як їхали до Сибіру то брали з собою білі халати, «на запас», бо коли забрудниться… ґедзі тут як тут.
Довідка. Будова-будовою, я про око ґедзів, але дякуючи угорцям ми тепер зможемо сенсфізіологічно, наприклад, фарбувати корів у біле, чи пончо на них накидати біле, базуючись на досвіді вказаних вчених та студентів Дніпропетровського медінституту в далекі 60 роки.
Та до цього ще є факт кольоротерапії психіки, наприклад, факт повного заспокоєння емоцій людини в рожевій кімнаті (он Для Чого дівчаткам «придумали» ляльки-цяцьки рожевими робити!!!). Шнобелівські премії нас, як сенсфізіологіків, надихають на нові звершення.