Стресгістерезія, або стресо-генетична пам'ять
Я був зробив помилку. Назвав позапрограмну пам’ять біоробота, тіла Людини Розумної, гістерезією. Позапрограмна пам’ять - що тут не ясного. А назвав гістерезією (ламай голову що воно таке). Нагадаю. Гістерезія, це пам’ять минулих порізів, травм скафандру біоробота, шкіри, тобто страх втрати герметичності і одночасно (ой (!) свій секрет діагностики видаю)появи аналогу кесонової хвороби. Також гістерезія, це позапрограмна пам’ять минулих травм маніпуляторів (пальців, рук, ніг, язика і т.д.)виникає від вивихів, переломів, і аж до надпорогової експлуатації цими маніпуляторами.
Довідка. Приклад надпорогової (позапрограмної) експлуатації. Телефонує вчора до мене жінка. З якою ми працювали по ліквідації опущення матки (які дивні все-таки люди! Вчиш їх вчиш профілактиці проблем - все без толку). Говорить мені по телефону про появу знову цієї проблеми … і балаболить не передихаючи. Втолковував їй тоді втолковував, і втолковував і на сеансах, і втолковував коли прощався після виліковування: «говорити язиком». Зважати їй на те, що м’язи язика та матки тотожні . Буде так відслідковувати, свою мову, це призведе до закріплення результату на все життя. А вона, як почув, балаболить не передихаючи, та ще в неї і робота така «говірлива». А балаболити, а це «тріпати язика», це не що інше, як, як це не буде дивним «а язик тоді не працює», а працюють лише м’язи голосових зв’язок. От вони, ці м’язи, а це м’язи шиї, а вони тотожні тим які втримують собою матку «на місці», дотепер в неї в позапрограмному перевантаженні! Язик, як повне відображення матки, просто «бовтається», і матка його, язика, повна копія - теж «бовтається», випадаючи з піхви. Вона, матка, лише все повторює за язиком. Як і те, що тримає язик в роті, а матку на фізіологічному рівні.
Для Чого привів саме цей, не те що він «свіжий», приклад. Гістерезія, як пам’ять травм та позамежної функціональності, залишається на все життя. А згодом - може і призвести до так званих «невиліковних захворювань», з фактом передчасної інвалідності і смертності. І якщо згадати аксіому-правило від Гіппократа: «Тому хто не хоче змінити своє життя допомогти неможливо», то це і є, як і цей та інші приклади профілактичної, діагностичної, терапевтичної сили гістерезії. І при чому, що важливо нам, сенсфізіологікам знати, не сама травма чи перевантаження функцією перепрограмовує при гістерезії: чи орган, чи частину тіла, чи клітини, що тепер мусить взяти на себе «всю роботу», чи, як в приведеному прикладі про матку і язик, до реакції АНАЛОГА в Організмі за Формою Розвитку (див. Закон Аналогій Форм Розвитку науки сенсфізіологіки). Це робить біоробот сам, а саме на засадах гістерезії. Повторюю це. І сам включає програми пристосування «до вже наявного» (поріз, вивих і т.п.) включаючи, будьте уважні, і такі позамежні гальмівні процеси як перевантаження, аж до невиконання програм. А це їх ламання, як це і сталося у вказаної жінки, якій проблему було вже вирішено. Наш біоробот, він машина. Включив програму пристосування до… і йому хоч каміння з неба. Йому по факту «фіолетово», що, з прикладу, «вона хоче бути здоровою», але продовжує балабонити, а це як рядном тріпати, язиком. Як матка може втриматися і не випадати… за язиком?! Але ж це не що інше, як нова програма «обмежень і заміщення» на ті фактори які їх викликають, чи це «дірка-дірочка» в скафандрі, що «колись» була, а гістерезія це все що «колись було», чи заміщення, вивихом наприклад, у програмному русі біоробота до… і т.д.
А є ще у нашого з вами тіла, біоробота, це і є темою сьогоднішньої статті, а це знову цеглина у фундамент під назвою: «Нобелівска премія». Інша пам’ять. І вже цій пам’яті, яку я, щоб «не задурювати ваші голови» не буду надавати термін типу гістерезія, є стресо-генетична пам'ять. Ніби все ясно. Стрес і про його пам’ять людиною і її Організмом. Але. Вона виглядає в науці сенсфізіологіці… Так само. Просто. Колись в одній зі своїх статей я приводив приклад пані Казіміри, мера одного міста, якій я вилікував моментально біль нирок. Від якого вона, Казіміра, страждала пару років. Роз’язав їй вузлик шарфика на шиї. Тоді така була, та і тепер є мода. Зверніть Увагу на зігнутість «ніби холодно і кутаються» сьогоднішніх. Тих хто замав моду шарф робити петлею на шиї. Нехай не нарікають тоді: ні на біль хребта трохи вище в попереку, ні на зниження функції нирок і також продуктивної функції (потенції - бо так носять шарфи чоловіча стать) ні на негативну реакцію ніг, аж до втрати їх чутливості. Я тоді, пані Казимірі, здивованій що біль що мучив роками моментально зник, і вам колись, пояснив сенсфізіологіку цього «чуда» (скільки їх було в моїй практиці!). Що за час існування людства, а генетично людство «перемішується і переміщується» практично повністю за якихось чотириста років, що встановлено генетиками, виключаючи відповідно закриті аборигенні анклави, було багато повішених осіб. Сенсфізіологіка виникнення таких проблем як у пані Казиміри - це і є стресо-генетична пам’ять. Адже ні порізу скафандра, шкіри, ні ви вивихів-поламань маніпуляторів в неї не було. За час існування людства, повторю, багатьох представників чоловічої популяції, саме вона є основним «переносником» генного матеріалу, вішали. Але дехто з них якимось чином врятувалися, вже будучи повішеним. Вони - вижили. Вони дали потомство. І ось ця «пам’ять повішення» так і залишилася в біороботі. Так і передалася «далі». І, «на всяк випадок», біоробот моментально включає «програму захисту від повішення» від інформації «вузол на шиї». Це - менше тріпотіти тілом, щоб не ламалася під його вагою шия, і одночасно витягування всього тіла «а може ногами дістануся до землі», і одночасно напруження, точніше навіть сказати спазм до твердості, м’язів шиї «щоб протидіяти утиску вузлом» і т.д. І це «відчуття вузла на шиї» , воно «вигулькує» десь з головного комп’ютера в біороботі, і примушкує тіло до того самого! Це зайняти позицію «повішеного», тобто випростаного-розтягненого (гімнастичної перекладини не потрібно!) і т.д.. Така є основа і винайдення людьми краватки на чоловічу шию. Випростується тоді тіло само автоматично. Бо тут діє гістерезія - оте «колись-колись було». Гістерезія - велика сила. І діє вона через систему вібраційних та енергетичних меридіанів.
Довідка. По образу, наприклад, коли ви притиснете ногою наповнений шланг. Реакція, і шлангу, і функції «шлангу», відома, а при «віртуальному повішенні» такі «шланги», це вібраційні меридіани нирок та сечового, що «випростують тіло між Небом і Землею» (надаю схеми).
До речі при цьому, при користуванні краваткою, ми автоматично включаємо таку емоцію підсвідомості, як страху (нирки та сечовий є продуцентами цієї емоції за Законом П’яти Першоелементів і теорії 6Кі професора Пак Джі Ву). Наприклад. Деякі бізнес компанії і така релігія, як мормонів, не допускають зміни «краваткового дрескоду», і продукують еру так званих «білих комірців». Відсутність краватки, звернете Увагу, моментально ліквідовує цей підспудний страх… і перед начальством, і страх втрати робочого місця, як фактору «страшного навколишнього поза затишним кабінетом», і т.д.
І таких факторів: і гістерезії, і стресо-генетичної пам'яті, наукою сенсфізіологікою досліджено багато. Колись, може колись, надумаюсь написати, точніше змонтувати з наявних записів, таку спеціальну книгу на цю тему. Наприклад. Так званий «жіночий страх мишей». Це теж не що інше, як факт стресо-генетичної пам'яті. Його сенсфізіологіка: Чоловік пішов-побіг «по мамонта». Вона залишається в печері чи землянці. А це бути «в постійному очікуванні небезпеки від зовні». Так її слух, що постійно був мотивований на можливе проникнення тварин «в цей закритий від Зовнішнього світ», перенесений і в наступні «жіночі» покоління як стресо-генетичний. А тому реакція тіла і сучасної жінки на мишу, вона всім відома.
Ми, люди, і лікарі, хто є лікарем, часто шукаємо відповіді на питання дуже складних, по діагностиці, профілактиці і терапії захворювань свого біоробота (хронізованих реакцій), в тому числі «невиліковних захворювань». І це все шукаємо з точки зору їх проявів. І це ніби вірно. «Не бачиш вогню, як ти можеш знати про пожежу і де, і як її тоді можна тушити». Це і є сучасна медицина і медична генетика. Але не стресо-генетична пам’ять! Погодьтеся зі мною, є в кожному приміщенні-закладі, і в авто, вогнегасники «на всяк випадок», є, були, такі стенди, тепер вони з вогнегасниками, а колись з конусними відрами (очевидно щоб не крали) і крюками та лопатами. Є тепер і щось таке, як пожежна сигналізація… для «примушування когось хватати відра та вогнегасники» (і це є симптоматика)… А як немає кому хватати ті відра та вогнегасники? Всі закінчили роботу і сторожі навіть немає?… Згоріло. Є для таких випадків, і це в сучасності, пожежна сигналізація з автоматичним пожежогасінням, чи водою, чи піною. І ось така, остання, і є в нашого біоробота. Яка «сама реагує і сама ж і гасить». І яку ми називаємо реакція імунітету і сам імунітет. Так ось стресо-генетична пам’ять, якщо її ми усвідомимо, і є цією системою «пожежоінформування і автоматичного пожежогасіння». Реакція всім тілом жінки на мишу… Це «гасіння» інформаційної пожежі. І в цьому її суть. Це - основа нашого з вами, Людей Свідомих, сенсфізіологіків, мислення про здоров’я, виникнення нездоров’я, про імунітет і т.п. речі.
І основою такого мислення і дій і є усвідомлення такого фактору, як стресо-генетична пам'ять. Що САМ Організм, при виникненні захворювання, його ж ліквідовує. Завжди. Коли ми усвідомлюємо факт стресо-генетичної пам’яті і допоможемо йому. Не ліками і т.п. речами, А знанням тих механізмів (програм) які нам допоможуть. А це, зважаючи на геніальність пристосовчих механізмів нашого тіла, нашого «любимого» і «свого ближнього» (до того вже любимого, в декого, що аж перейшло це в «культ тіла»). Очевидно забули Заповідь Ісуса «Не створюй собі кумирів». І цей фактор, а це САМ, САМ, САМ, на базі даних стресо-генетичної пам’яті, я привів тут лише приклад «повішення», він найсильніший. Своєю дією на підсвідомість, на фізіологію, і навіть на розум.
Довідка. Давайте разом з вами ще і ще пошукаємо приклади стресо-генетичної пам'яті. Стресгістерезії (вибачте, казав, що не буду вводити нове поняття… і ось не втримався).
Давайте перш ніж калічити людину, уявіть щоб було б з пані Казимірою, залікували б точно: до вимкнення функції нирок, та і печінки. Чи, наприклад, візьміть теперішню появу фактора «жіночої глухоти», чи навпаки надзвичайної чутливості жіночого тіла, при тому всьому, жінок до звуків певної тональності, як це у випадку гострої реакції тіла жінки «на мишу»… Фактом якого є сьогоднішня підкреслена любов, подивіться Інтернет, «до котиків». Тобто «істот, що ліквідовуватимуть страх Зовнішнього» і «що будуть ловити тих проклятих мишей», які не лише найчастіше проникають, я про мишей, так і про інформацію ззовні, в ЗАКРИТЕ житло, Організм біоробота, а ще й несуть загрозу «з’їдження запасу».
Довідка. В чому тут дія фактору стресо-генетичної пам'яті. Це не лише ось ця «мода на любов до котиків». Сучасне інформаційне наповнення етеру (Ноосфера) відчувається жіночим Організмом, біороботом жіночого типу, так само як і до «мишок». Організмом жінки, генетично налаштованому на «звуки від зовнішнього» (сьогодні це мікрохвилі, радіохвилі, електростатика і т.д.) немає іншого як відповідно діяти. Йому «фіолетово» що це «не миші». Є декілька моїх статей в Живому Журналі про цю проблему - проблему такої гіперчутливості теперішньої жіночого Організму з відповідною реакцією молочних залоз (пам’ятаєте мій тест «на жіночість», як після виліковування жіночої статевої сфери та реновації гормонального статусу, коли на оклик «справжня жінка» повертає спочатку груди, а згодом дивиться в бік звуку «кому це я молока дала». А тут «звуки-інформація» звідусіль. І, мастопатія, наприклад, яка і є результатом цих «нездорових» факторів «звідусіль», саме і є результатом стресо-генетичної пам'яті. Від підсвідомого питання «кому ж дати молока?!!!». До речі чоловічий Організм, біоробот чоловічого типу, через оволосіння тіла, він генетично «вже навчений» на такі ось реакції, а тому практично «фіолетово» реагує на ці «нездорові», що йдуть звідусіль сигнали (вам, якщо ви чоловічої статі, повезло). А жіночий Організм цим фактом стресо-генетичної пам’яті, стресгістерезії, примушує «свою господиню» шукати інтуїтивно «інструмент ліквідації страху» і все це для зменшення потреби «прислуховування до зовнішнього».
Це, наведене вище, пропонований вам алгоритм діагностичного, а згодом і терапевтичного, а також профілактичного, і просто життєвого, мислення. І якщо цей алгоритм ви відчуєте-усвідомите - це відкриває для Homo Sensus, Людини Свідомої несамовиті горизонти: і в розумінні будови та програм свого біоробота, і в розумінні його мови (реакцій), і в розумінні того, як ці реакції трактувати і що з ними робити і які, наприклад, виглядають як захворювання.