Нє. Ну я й геній!
Щось мене «прорвало», вже друга стаття підряд, по довгожительству. «Психонув» на одного (далі). Так в чому ж моя сьогоднішня геніальність. Бо до такого додуматися може лише геній. І все дякуючи… був би я геній якби не наука Homo Sensus, Людини Свідомої (сенсфізіологіка).
Суть. Люди старі, а я одного 90 літнього вчора листом «вилаяв». А для чого «вилаяв», бо він, побачив його по ТБ, порушив наш з ним геронтологічний експеримент.
Довідка. Була ж у нас з ним, як довгожителем, не кожен в 90 такий «крутий» та ще й публічною особою, умова: Він виконує всі мої рекомендації. Точніше, користується певними навичками Фізіологічної культури від науки сенсфізіологіки. А його тіло, тобто його біоробот, залишаючись старшим (по віку в якихось там 90 років), перестає старіти. Так і йшов наш експеримент з позитивним результатом. А це, бачу, а з ним робили вивід на ТБ… як він «розвалився» сидячи перед журналістом - очевидно демонструючи свої роки. Ну як з такими проведеш якісний геронтологічний експеримент? Ніякої тобі дисципліни. Око потрібно і око!
Так ось згадайте і ви, як у більшості старих людей обвисає нижня щелепа. А чого відвисає. Бо той м’яз, що підтримує її у фізіологічному притисненні до нерухливої верхньої щелепи,… є найсильнішим м’язом нашого тіла (!) Наука фізіологія дослідила не лише силу цього м’язу, а нам доповідає, що на ті м’язи що «працюють для нижньої щелепи», приходиться аж цілих 60% сили всіх (!) м’язів Організму. Отака сила. Отаке Значення. Уявляєте…?!
Ви сенсфізіологіки, тобто Люди Свідомі. Взнаючи таку інформацію від науки фізіології відразу: А чого б не скористатися. Людина Свідома подумає так: «Якщо в старих людей нижня щелепа відвисає… Тобто втрачаються оті 60% сили, то коли я буду щось робити (ось, наприклад, я пишу цю статтю, тобто будуть якось-такось працювати м’язи Організму), то я це все буду робити… разом з гімнастикою «отого найсильнішого м’язу». Для цього візьму міцно-міцно притисну нижню щелепу до верхньої. Та ще й прослідкую: щоб і притиснутість добра була, та щоб всі ділянки щелепи, а це зуб проти зуба та напруження м’язів по боках обличчя і т.д. були з одинаковим відчуттям притиснутості та напруженості.
Довідка. До такого додуматися! То і ви б сказали: «Нє! Ну все-таки я геній.». Тому що винайшов Закон Олівця (див. науку сенсфізіологіку, він же Закон Осі, він же ж Закон Взаємодії Протилежностей) - ці назви (закони) похідні від Закону Олівця.
А коли ми, бо ми ж все-таки не Homo Sapiens, а вже Люди Свідомі, усвідомлюємо той чи той факт, тут, що черепа в старих висне, і за ті 60% сили, то цим користуємося, притискуючи щелепу і діючи Законом Осі, Законом Взаємодії Протилежностей…
Довідка. Коли ми поглянемо на більшість енергетичних та вібраційних меридіанів тіла, то вони всі «допомагають своєю енергією та вібрацією утримувати нижню щелепу». Також поглянемо на нервову систему обличчя, облік нервів що йдуть від мозку, продовгуватого мозку (найважливіша зона нервової системи органів та систем для нормативного функціонування нашого Організму), тоді ми паралельно з відслідковуванням якості притискування, а це обов’язково потрібно робити, бо нижня щелепа увесь час буде намагатися «втекти»: або вниз, або десь вбік вже сформованого одностороннього прикусу, як показника «скаліченого вбік тіла», ще й зробимо довільні рухи: очима, язиком, пальцями рук, пальцями ніг, або «поправимо зручність тіла» і, вже насамкінець, зробимо головою легесенький рух «так-так».
От скажіть мені… Хто вам заборонить так зробити під час будь якої роботи?! Це всього-навсього потримати у вірному (читай: молодому) стані свою нижню щелепу?! Єдине потрібно - це запам’ятати цю технологію реновації свого біоробота і взяти собі її до роботи, як свій постійний навичок особистої Фізіологічної культури? Нє! Яке все-таки Чудо наука сенсфізіологіка.
Суть. Люди старі, а я одного 90 літнього вчора листом «вилаяв». А для чого «вилаяв», бо він, побачив його по ТБ, порушив наш з ним геронтологічний експеримент.
Довідка. Була ж у нас з ним, як довгожителем, не кожен в 90 такий «крутий» та ще й публічною особою, умова: Він виконує всі мої рекомендації. Точніше, користується певними навичками Фізіологічної культури від науки сенсфізіологіки. А його тіло, тобто його біоробот, залишаючись старшим (по віку в якихось там 90 років), перестає старіти. Так і йшов наш експеримент з позитивним результатом. А це, бачу, а з ним робили вивід на ТБ… як він «розвалився» сидячи перед журналістом - очевидно демонструючи свої роки. Ну як з такими проведеш якісний геронтологічний експеримент? Ніякої тобі дисципліни. Око потрібно і око!
Так ось згадайте і ви, як у більшості старих людей обвисає нижня щелепа. А чого відвисає. Бо той м’яз, що підтримує її у фізіологічному притисненні до нерухливої верхньої щелепи,… є найсильнішим м’язом нашого тіла (!) Наука фізіологія дослідила не лише силу цього м’язу, а нам доповідає, що на ті м’язи що «працюють для нижньої щелепи», приходиться аж цілих 60% сили всіх (!) м’язів Організму. Отака сила. Отаке Значення. Уявляєте…?!
Ви сенсфізіологіки, тобто Люди Свідомі. Взнаючи таку інформацію від науки фізіології відразу: А чого б не скористатися. Людина Свідома подумає так: «Якщо в старих людей нижня щелепа відвисає… Тобто втрачаються оті 60% сили, то коли я буду щось робити (ось, наприклад, я пишу цю статтю, тобто будуть якось-такось працювати м’язи Організму), то я це все буду робити… разом з гімнастикою «отого найсильнішого м’язу». Для цього візьму міцно-міцно притисну нижню щелепу до верхньої. Та ще й прослідкую: щоб і притиснутість добра була, та щоб всі ділянки щелепи, а це зуб проти зуба та напруження м’язів по боках обличчя і т.д. були з одинаковим відчуттям притиснутості та напруженості.
Довідка. До такого додуматися! То і ви б сказали: «Нє! Ну все-таки я геній.». Тому що винайшов Закон Олівця (див. науку сенсфізіологіку, він же Закон Осі, він же ж Закон Взаємодії Протилежностей) - ці назви (закони) похідні від Закону Олівця.
А коли ми, бо ми ж все-таки не Homo Sapiens, а вже Люди Свідомі, усвідомлюємо той чи той факт, тут, що черепа в старих висне, і за ті 60% сили, то цим користуємося, притискуючи щелепу і діючи Законом Осі, Законом Взаємодії Протилежностей…
Довідка. Коли ми поглянемо на більшість енергетичних та вібраційних меридіанів тіла, то вони всі «допомагають своєю енергією та вібрацією утримувати нижню щелепу». Також поглянемо на нервову систему обличчя, облік нервів що йдуть від мозку, продовгуватого мозку (найважливіша зона нервової системи органів та систем для нормативного функціонування нашого Організму), тоді ми паралельно з відслідковуванням якості притискування, а це обов’язково потрібно робити, бо нижня щелепа увесь час буде намагатися «втекти»: або вниз, або десь вбік вже сформованого одностороннього прикусу, як показника «скаліченого вбік тіла», ще й зробимо довільні рухи: очима, язиком, пальцями рук, пальцями ніг, або «поправимо зручність тіла» і, вже насамкінець, зробимо головою легесенький рух «так-так».
От скажіть мені… Хто вам заборонить так зробити під час будь якої роботи?! Це всього-навсього потримати у вірному (читай: молодому) стані свою нижню щелепу?! Єдине потрібно - це запам’ятати цю технологію реновації свого біоробота і взяти собі її до роботи, як свій постійний навичок особистої Фізіологічної культури? Нє! Яке все-таки Чудо наука сенсфізіологіка.