Свято поразки, або про привіт від Ноосфери
Ніде у світі, можливо, може хтось мене поправить, не святкують поразку у битві. Сьогодні був у Берестечку (моя "фазенда" за 15 км. звідти). Взнав у переддень, що там буде свято. Поїхали. Хоч ніби і не хотілося, якось "неформат" їхати на "Свято загибелі козаків і поразки". Поразки, яка в історичному плані привела до чого привела. Спочатку в тому ж році до скорочення України в межі Київського "повіту" та ще й повернення панщини (читай рабства), і, відразу ж, до "самовільного рабства" (цей, вже залишок України, сам попросився до Московського рабства). Рабства, яке живе, до речі, й існує в більшості українців аж до цього часу. Візьміть засилля повсюдне рашостанської мови. Та відомий синдром українців (точніше не українців, а людей з психологією раба) - це синдром "чєго ізволітє" (перехід українців - з російськомовним ХОХЛОХОЛОПОЛИЗОМ на російську. Чим і користується Рашостан, продукуючи та підтримуючи рашостанською мовою на ТБ і Т.П, цю рабську психологію. Але "розривка" як не як, та й близько. Для чого пропускати таку можливість. Навіть, так йшов поголос, що Сам (Порошенко) буде. Маса людей!!! У вишиванках і ні, величезними радісними групами сидять поодаль вздовж дороги, в гайках і за столами та довкола скатертин, що багатством ломляться, сама дорога до церкви, що на кістках козаків побудова, це бульвар з "українським товаром". Весело, яскраво, красиво - несамовито все гарне. І ось...
От жартує Ноосфера! Саме перед і в момент виступу зі сцени пана Ляшка, про героїзм козаків і т.п. стандарт, зачалися: несамовитий вітер, за ним, а день був спекотний, холодний зливний дощ, і раптом посипав град... Мені попалася навіть градина у 25 копійок. З'їв, і не одну. Адже град, як встановила наука сенсфізіологіка - це концентрована "водно-інформаційна чистота" з центром кристалізації... в якому і "сидить" надзвичайно важлива для людства інформація від Ноосфери. Та ще й "на закусь" надихався NO 3, виробленого грозою - найкращі ліки для мозку Людини Розумної... Адже увесь світ від дощу ховається, і лише Людина Розумна може вільно функціонувати під дощем. Бо її тіло вертикальне... і має найменше навантаження під вдарянням крапель "посланців Неба". І ще в Людини Розумної ніздрі "дивляться" отворами вниз, а тому дощ легені не заллє. А коли від дощу поховалися, звірі-тварини-кусючі і злючі, тоді і є можливість повної СВОБОДИ Людини Розумної "в реалізації своєї розумності". Так ось про град. Град! Уявляєте стан моїх вух і лисини?! Рятувалися ми під ялинами під громоголосся з неба і паралельне громоголосся через мікрофон пана Ляшка. Красиво!
Так що я хотів сказати про Ноосферу. Любить таки вона Україну та українців! Вирішила нам, українцям, своїми "витівками" нагадати: що святкувати поразку і біду - це "дурний тон". Насунули хмари грізні, посипав-линнув холодний "душ" з неба, град по головах стукає... "Українці, отямтеся!". Просто волає! Та і, скажіть мені, Для Чого стале суспільству нагадувати як українців поляки били, і тим викликати в певних серцях ненависть до народу який сьогодні допомагає в борні з Рашостаном? Та коли ж ви, українці, отямитеся: то "Ще не вмерла... запануємо і ми... колись", то "Свято поразки". Питає таким ось чином і своїми діями наша мати - Ноосфера.