Люблю я душ і відкриття
Спочатку вірш:
Приймаю душ. Бац! Відкриття
Про реновацію життя.
А вже коли з ним вийду з душу,
Статтю в ЖЖ створити мушу.
От як сьогодні. Приймаю вранці душ - як це роблю завжди. Навіть так звик до нього, що «страх бере»: що станеться зі мною, коли не буде душу, або води для душу. І тут згадалося мені, і це ніби ні з того ні з сього, що Людина Розумна… є розумною. І того вона й кліпає лише верхньою повікою - це щоб бути з вертикальним тілом і так рухатися над Планетою (читай: випростаним «між Небом і Землею»). І головне для чого лише верхня повіка є активно рухливою, щоб могти рухатися так саме тоді, коли всі тварини поховалися від дощу. Таке тіло Людини Розумної хитре (і розумне) що такі повіки створило! А Для Чого йому, біороботу, ризикувати? Коли можна завдяки дощу вберегти себе, і це «без утруднень, напружень, страху, зброї і схованок», від завжди охочих поласувати звірів. Око біоробота тоді, під час дощу, верхньою повікою прикривається. І йди «куди потрібно».
Та в цьому факті будови такої деталі біоробота, як активна рухливість лише верхньої повіки, є ще один секрет (секрет проектування тіла біоробота). Адже навіть від гілляки, наприклад, на якусь мить швидше око завдяки цьому закриється, тому що верхній повіці «швидше падати вниз» допомагає сила гравітації Планети. А я завжди під душем стояв із закритими очима!!! Тобто переставав в ту мить бути Людиною Розумною. Для якої саме і створений біоробот - моє тіло. Відкрив очі… Який же ж я…, і це стільки часу, був без свідомості. Так вразився від ефективність цієї очевидності для відповідного повернення мого тіла до первинних програм: і фізіології, і формату будови мого тіла.
До слова. Ті з вас, читачів мого Живого Журналу, хто має таку проблему, як опадання повіки, а це є відомий симптом про слабість м'язів шлунку, раджу зробити так. Приймаючи душ з відкритими очима, тобто залишаючись Людиною Розумною, взяти ще і порухати колінами. А ще точніше зоною під чашечкою ззовні коліна, бо там є така чудова точка мотивованої акупресури як Дзу Сан Лі. Її назва «Великий лікар ніг». Але одночасно з рухом в зоні Дзу Сан Лі, потрібно зробити рух між та під лопатками (точніше там де розташовані грудні хребці Т6 та Т7). Саме звідти відходять нерви від спинного мозку до шлунку, 12 палої кишки та підшлункової залози. І все буде "Окей!". І з повікою, і з тими, названими вище, органами. Як ви вже здогадалися, то реновація цих органів автоматично проходить в момент прийняття душу з відкритими очима. Адже тоді ваше тіло, ваш біоробот, просто мусить «все відремонтувати себе повністю. Бо потрібно йти і є шанс пройти без втрат і страху «між звірями життя що поховалися від дощу».
Приймаю душ. Бац! Відкриття
Про реновацію життя.
А вже коли з ним вийду з душу,
Статтю в ЖЖ створити мушу.
От як сьогодні. Приймаю вранці душ - як це роблю завжди. Навіть так звик до нього, що «страх бере»: що станеться зі мною, коли не буде душу, або води для душу. І тут згадалося мені, і це ніби ні з того ні з сього, що Людина Розумна… є розумною. І того вона й кліпає лише верхньою повікою - це щоб бути з вертикальним тілом і так рухатися над Планетою (читай: випростаним «між Небом і Землею»). І головне для чого лише верхня повіка є активно рухливою, щоб могти рухатися так саме тоді, коли всі тварини поховалися від дощу. Таке тіло Людини Розумної хитре (і розумне) що такі повіки створило! А Для Чого йому, біороботу, ризикувати? Коли можна завдяки дощу вберегти себе, і це «без утруднень, напружень, страху, зброї і схованок», від завжди охочих поласувати звірів. Око біоробота тоді, під час дощу, верхньою повікою прикривається. І йди «куди потрібно».
Та в цьому факті будови такої деталі біоробота, як активна рухливість лише верхньої повіки, є ще один секрет (секрет проектування тіла біоробота). Адже навіть від гілляки, наприклад, на якусь мить швидше око завдяки цьому закриється, тому що верхній повіці «швидше падати вниз» допомагає сила гравітації Планети. А я завжди під душем стояв із закритими очима!!! Тобто переставав в ту мить бути Людиною Розумною. Для якої саме і створений біоробот - моє тіло. Відкрив очі… Який же ж я…, і це стільки часу, був без свідомості. Так вразився від ефективність цієї очевидності для відповідного повернення мого тіла до первинних програм: і фізіології, і формату будови мого тіла.
До слова. Ті з вас, читачів мого Живого Журналу, хто має таку проблему, як опадання повіки, а це є відомий симптом про слабість м'язів шлунку, раджу зробити так. Приймаючи душ з відкритими очима, тобто залишаючись Людиною Розумною, взяти ще і порухати колінами. А ще точніше зоною під чашечкою ззовні коліна, бо там є така чудова точка мотивованої акупресури як Дзу Сан Лі. Її назва «Великий лікар ніг». Але одночасно з рухом в зоні Дзу Сан Лі, потрібно зробити рух між та під лопатками (точніше там де розташовані грудні хребці Т6 та Т7). Саме звідти відходять нерви від спинного мозку до шлунку, 12 палої кишки та підшлункової залози. І все буде "Окей!". І з повікою, і з тими, названими вище, органами. Як ви вже здогадалися, то реновація цих органів автоматично проходить в момент прийняття душу з відкритими очима. Адже тоді ваше тіло, ваш біоробот, просто мусить «все відремонтувати себе повністю. Бо потрібно йти і є шанс пройти без втрат і страху «між звірями життя що поховалися від дощу».