Мій алкоголізм

Jan 05, 2012 15:05

Ці незвідані начала давно вже відкриті, а резерви тіла пусті і пропиті. 
І кожна крапля алкоголю знімає напряги душевного болю,
І кожен градус міцного трунку, як зайвий метр мотузки до порятунку.
І кожен ковток це зайвий крок до втечі, де забуваються набридлі речі.

І в цій кіманті лишаєшся ти, розчин спирту і вірний друг чи два,
а зранку знов заболить голова - всім тим про що вчора намагався забути -
і знову місто, і знову люди, і знову метро, колеги, кіоски, соціальні мережі, книжки, недоноски,
прокурені паби, і зомбі тіві, і прірва до слави і збочені сни, -
все те, що оточує наше життя, вривається шумом у тихе буття холодними ранками між короткими пьянками..(с)

ПС. Нарешті повертаюся знову до ЖЖ не знаю чи надовго. ВБо вперше за довгий час зайшовши у френдстрічку помітив, що тут є ще жипі і пишучі товариші.

Знаєте, я за вами скучив. Все таки ЖЖ це частинка життя:))

Моя поезія, livejournal, роздуми, пое

Previous post Next post
Up