Jan 05, 2012 15:05
Ці незвідані начала давно вже відкриті, а резерви тіла пусті і пропиті.
І кожна крапля алкоголю знімає напряги душевного болю,
І кожен градус міцного трунку, як зайвий метр мотузки до порятунку.
І кожен ковток це зайвий крок до втечі, де забуваються набридлі речі.
І в цій кіманті лишаєшся ти, розчин спирту і вірний друг чи два,
а зранку знов заболить голова - всім тим про що вчора намагався забути -
і знову місто, і знову люди, і знову метро, колеги, кіоски, соціальні мережі, книжки, недоноски,
прокурені паби, і зомбі тіві, і прірва до слави і збочені сни, -
все те, що оточує наше життя, вривається шумом у тихе буття холодними ранками між короткими пьянками..(с)
ПС. Нарешті повертаюся знову до ЖЖ не знаю чи надовго. ВБо вперше за довгий час зайшовши у френдстрічку помітив, що тут є ще жипі і пишучі товариші.
Знаєте, я за вами скучив. Все таки ЖЖ це частинка життя:))
Моя поезія,
livejournal,
роздуми,
пое