Простягнися пост, як заячий хвост - а ти моя Маляна воротися...
Последняя неделя перед Великим постом по времени совпадала с языческим праздником
проводов зимы и встречи весны, который отмечали все народы Европы в дохристианский период.
У восточных славян этот праздник почти везде получил название «масленица».
Обряды масленицы, сохранившиеся в народной традиции и в настоящее время,
непосредственно связаны с языческими культами предков, семейно-родовых отношений и плодородия.
Обязательные для масленицы блины (языческий символ солнца) были традиционным поминальным блюдом.
...Наші пращури віддавна відзначали це дійство, що мало виразно національний характер.
Загалом Масляна в Україні вважалася жіночі святом, хоч участь у ньому могли брати й чоловіки.
Але вони мусили за це відборговувати грішми чи горілкою...
У цей час широко практикувалися й погостини.
Жінки, зібравшись у гурти, йшли в понеділок до корчми і відзначали "початок Масної".
У вівторок жінки знову сходились до шинку, вчиняли всіляки забави і сценки.
Середу на мя"сопусному тижні називали "зноби-баби".
В переломний чи широкий четвер жінки, зібравшись у товариство, піднімали тости.
В п"ятницю,віддавна в україні у цей день зять мав почастувати тещу.
Гарно спорядивши повоз, зять з великими почестями саджав тещу в сани, запросивши й інших членів її родини,
й гордо віз селом. Якшо ж він мав "на неї зуба", то вибирав баюри, щоб сани первенулися...(хехе)
Але найцікавіше відзначали останній день Масляної- Сиропусну неділю, Чорну неділю, Масне пущення.
У різних регіонах були свої обряди й дійства. Ось як це відбувалося колись на Бойківщині.
"Люде бавляться, всьо п"ють, гостятся, бо завтра вже піст, вже не можна. Той піст, Великий піст буде тривати сім неділь.
На сему неділю Великдень. Вже тоді всьо, піст кінчається. А на пущення забави роб"ять, що вже тоти всі ся сходять там.
Вважалося, що саме в цей день має відбутися страшний суд, а тому годилося "помиритися з тими, хто на цьому світі".
Особливо богомільні люди не виходили на вулицю, не вживали горілки і пригадували скільки ними зароблено гріхів протягом життя.
Відтак, завітавши зранку до сусіда чи родича, пропонували таку мирову:
- Прости мені!- низько вклонившись, звертався сусід до сусіда
-Бог простить, - відказував господар чи господиня.
- І в друге прости!
-Бог простить...
- У втретє прости!
- Бог простить!
Після цих діалогів, які не розповсюджувались лише на дітей, люди цілувалися, а якщо й ні,
то все ж вважали, що заподіяна перед цим кривда втрачала гріховну суть.
У такий спосіб народна звичаєва структура сприяла полагодженню різноманітних конфліктів між людьми, я
к кажуть зараз, розряджала стресогенну атмосферу, котра в повсякденному житті не була рідкістю.
У неділю ввечері, коли вже закінчувалось пущення, годилося вичистити із зубів залишки сиру.
Якшо його зав"язати в ганчірочку і носити під правою пахвою до Великодневою всенощної, то,
як вважають літні люди, можна побачити в церкві всіх сільских відьом.
За різноманітними забавами та обрядами й завершувався останній день м"ясниць. Люди готувалися до найдовшого,
і, як уже мовилося, найсуворішого з усіх попередніх - Великого посту, а тому казали: "Масляна, Масляна, яка ти мала,
- якби ж тебе сім неділь, а посту одна".
( П.С. чето я нудистику одну написала ... а на самом деле там рзврат и объедаловка были...)
Вобщем всех приглашенных жду на наш дружеский концертик в Палаце Украины.
А после концерта - посмотреть через блин на солнышко - чтобы весна пришла обязательно!!!
проводов зимы и встречи весны, который отмечали все народы Европы в дохристианский период.
У восточных славян этот праздник почти везде получил название «масленица».
Обряды масленицы, сохранившиеся в народной традиции и в настоящее время,
непосредственно связаны с языческими культами предков, семейно-родовых отношений и плодородия.
Обязательные для масленицы блины (языческий символ солнца) были традиционным поминальным блюдом.
...Наші пращури віддавна відзначали це дійство, що мало виразно національний характер.
Загалом Масляна в Україні вважалася жіночі святом, хоч участь у ньому могли брати й чоловіки.
Але вони мусили за це відборговувати грішми чи горілкою...
У цей час широко практикувалися й погостини.
Жінки, зібравшись у гурти, йшли в понеділок до корчми і відзначали "початок Масної".
У вівторок жінки знову сходились до шинку, вчиняли всіляки забави і сценки.
Середу на мя"сопусному тижні називали "зноби-баби".
В переломний чи широкий четвер жінки, зібравшись у товариство, піднімали тости.
В п"ятницю,віддавна в україні у цей день зять мав почастувати тещу.
Гарно спорядивши повоз, зять з великими почестями саджав тещу в сани, запросивши й інших членів її родини,
й гордо віз селом. Якшо ж він мав "на неї зуба", то вибирав баюри, щоб сани первенулися...(хехе)
Але найцікавіше відзначали останній день Масляної- Сиропусну неділю, Чорну неділю, Масне пущення.
У різних регіонах були свої обряди й дійства. Ось як це відбувалося колись на Бойківщині.
"Люде бавляться, всьо п"ють, гостятся, бо завтра вже піст, вже не можна. Той піст, Великий піст буде тривати сім неділь.
На сему неділю Великдень. Вже тоді всьо, піст кінчається. А на пущення забави роб"ять, що вже тоти всі ся сходять там.
Вважалося, що саме в цей день має відбутися страшний суд, а тому годилося "помиритися з тими, хто на цьому світі".
Особливо богомільні люди не виходили на вулицю, не вживали горілки і пригадували скільки ними зароблено гріхів протягом життя.
Відтак, завітавши зранку до сусіда чи родича, пропонували таку мирову:
- Прости мені!- низько вклонившись, звертався сусід до сусіда
-Бог простить, - відказував господар чи господиня.
- І в друге прости!
-Бог простить...
- У втретє прости!
- Бог простить!
Після цих діалогів, які не розповсюджувались лише на дітей, люди цілувалися, а якщо й ні,
то все ж вважали, що заподіяна перед цим кривда втрачала гріховну суть.
У такий спосіб народна звичаєва структура сприяла полагодженню різноманітних конфліктів між людьми, я
к кажуть зараз, розряджала стресогенну атмосферу, котра в повсякденному житті не була рідкістю.
У неділю ввечері, коли вже закінчувалось пущення, годилося вичистити із зубів залишки сиру.
Якшо його зав"язати в ганчірочку і носити під правою пахвою до Великодневою всенощної, то,
як вважають літні люди, можна побачити в церкві всіх сільских відьом.
За різноманітними забавами та обрядами й завершувався останній день м"ясниць. Люди готувалися до найдовшого,
і, як уже мовилося, найсуворішого з усіх попередніх - Великого посту, а тому казали: "Масляна, Масляна, яка ти мала,
- якби ж тебе сім неділь, а посту одна".
( П.С. чето я нудистику одну написала ... а на самом деле там рзврат и объедаловка были...)
Вобщем всех приглашенных жду на наш дружеский концертик в Палаце Украины.
А после концерта - посмотреть через блин на солнышко - чтобы весна пришла обязательно!!!