Тетерів: перший сплав
Про сплав ми говорили вже пару років, аж доки Ден взяв і не організував все самотужки, а ми не відмовились прийняти участь. І того в головних ролях: річка Тетерів (а також дамба, Дениші і Житомир), чотири байдарки + дванадцять веслувальників.
Ввечері п'ятниці Ден зі Стасом відправились за байдарками і вже через пару годин ми з Деном пакували байдарки в тісному коридорчику. Місця на все не вистачило, в результаті чого весла опинились у ванній на акліматизації :)
Так як нас назбиралось дванадцять учасників, а бажання витрачати час на складну логістику без значної економії грошей ні в кого не було, то вранці всі пакувались в орендований бусік. Основне місце збору - м. Житомирська була обрана як найзручніший старт на Житомир.
Все пакування було в супроводі не самого оптимістичного фону - аварії з участю чотирьох машин, одну з яких розвернуло на 180°. Далі по дорозі ми зустріли ще пару аварій: вся біда в тому, що вночі був дебелий заморозок і асфальт більше нагадував каток для машин. Це був перший натяк на дубарь який нас очікував попереду.
Вивантажені речі перекочували на берег і почався квест - збери човен. Так як більшість була або без досвіду, або останній сплав був дуже давно, то пазл зібрався тільки командним брейнштормом. Але головне результат, тим паче поки збирались, то й сніданок підготувався.
1. Старт:
2. Весла на любий смак:
3. Наша команда по збору човна:
Маршрут був обраний таким чином, щоб перший день в нас були завали і обноси, сильна течія, а вже потім ми виплили на широку річку.
Ну це так планувалось, в результаті наш човен кидало від берега до берега і ми якось намагались з цим поратись, періодично припираючись, але на фотках все ж таки посміхались.
На черговому завалі я вибирався на берег і для мене стало неочікуваністю, що під самим берегом було не просто по пояс, а по саму шию. Далі я плив у Дімонових запасних штанях.
4. Команда нашого бравого човна на фоні чергового завалу:
Черговий обнос, тут ми стикнулись з тим, що течія була сильна і виносила човен прямісінько на гілки, так що довелось дебело маневрувати. Ми довго шукали альтернативу, частина групи була не довольна, але кеп сказав, то всі й поплили. І хочу додати, що це був один із самих цікавих етапів.
5. Активна робота (фото Лори):
6. Пройшовши маневр, в очікуванні останнього човна:
7.
8. Черговий привіт від бобрів. На щастя обносити не довелось:
9. Вигрузка на берег (фото з чийогось телефону, скоріш всього Міхіного):
10. Так від берега до берега ми все ж таки наблизились до місця стоянки
11. Табір:
10. Ранок нового дня:
12. Сплав сплавом, а гігієна понад усе:
13. Табір потроху просинався, готуючись до нового дня. Ранок балував сонечком, шкода, що не довго:
Не встигли ми проплисти і пару годин, як сонце сховалось за хмари і побачили ми його аж під вечір. Звичайно ж на заміну сонця прийшов дощ, який нас періодично балував, майже не даючи розслаблятись.
14. Андрюха в нас був єдиним хто не вміє плавати, тому на ньому зажди був оранжевий жилет:
Якщо чесно, то мені запам'ятався далеко не увесь маршрут. Було доволі прохолодно і тому це сильно перебивало задоволення, але було пару місць в яких холод відходив далеко на задній план. Одним із таких місць був очеретовий лабіринт, з якого ми не зразу найшли вихід. Але це було перше місце де ми догнали групу (наш човен був трохи аутсайдером першими днями) і ми нарешті плили всі разом, часто бік об бік.
15.
І зразу ж після цього місця було наступне - з відвісними скелястими берегами. До Денешів було рукою подати
16. На фоні крутецьких берегів:
16. Не далеко від місця відпочинку. Те саме місце, але інший берег:
17. Вид у зворотній бік:
18. Все те ж місце:
Всі кадри були зроблені на одну й ту ж саму камеру, доки чекали збору всіх човнів. Як передавалась камера, а ось так:
19. Бачите той поплавок який я намагаюсь дістати? От під ним камера:
Після короткого перекусу і відпочинку ми відправились далі. Річка ставала все ширшою і скоро під акомпанемент дощу ми переносили наші човни через дамбу. Було геть не легко, навіть розгрузивши човен він важив десь ±200кг. Розбившись на четвірки ми один за одним перенесли човни, а дівчата тим часом зайнялись речами і веслами.
20. Трансфер човнів (Лорине фото):
21. Дамба яку треба було перенести (фото Михайла):
Після дамби річка стала вужчою, але набагато ширше ніж в перший день. Плисти було легше, та і з часом знов стала широкою.22. Вид зверху (Лорине фото):
23. Вид зверху (Лорине фото):
24. Командне фото:
Так ми і плили, доки не вперлись в дамбу яка вже була на території військової частини. Нас без проблем пропустили і перенісши човни ми відправились до місця табору.
25. Милуємось бобровою роботою:
26. Останній ранок:
Напередодні підсушивши речі біля вогнища не було ніякого бажання мокнути знов, тому задіяли всі можливі ресурси - на тіло дощовик, на ноги пакети. Виглядало дуже дивно, але плисти було набагато комфортніше.
27. Відчалюємо:
28. Невдовзі ми припаркувались біля чергової дамби і знов почали переносити речі
29.
А там не за горами був пляж Житомира, на якому було домовлено нас забрати. Так як часу було достатньо, то ми не тільки вимили байдарки, а й пообідали, позагоряли, а хтось і вздрімнути встиг.
30. Фініш:
Все пройшло круто і після сплаву єдине бажання - повторити, але з однією умовою - це має бути більш теплий сезон. Бо так як я намерзся на сплаві я замерзав всього пару разів. А щоб таке було весною, то мабуть і жодного разу.
