Зов Героїв 2016
Я нарешті добрався до парку "Київська Русь" і постфактум радий, що якраз у ті дати проходив міжнародний чемпіонат з історичного середньовічного бою.
Як проходив заключний день для глядача якого цікавила видовищність я розкажу у порівнянні з боротьбою, тому що...
Тому що за спаринг в менше ніж чотири хвилини для борця проходить ціла вічність, під кінець якої його очі бачать (в найкращому варіанті), а тіло інколи вже фізично не може слідувати командам. Ну і ще тому що більшість дій була направлена на відбирання супротивника від паркану, та базові підніжки, штовхання. Фехтування (саме така фраза фігурувала в деяких об'явах) в мене асоціюється з іншими діями, але ... АЛЕ видовищність фестивалю від назви не залежить! Бойові дівчата у важкущіх латах - наші переможці світового чемпіонату; крутий одяг; масивні хлопці з різноманітною зброєю - все це дає жару в останні дні бабиного літа.
1.
Звичайно дуже вумно жамкати кнопки і писати, що фехтування то одне, а штовхання, то інше, але і "порівнянні із боротьбою" було написано не просто так, але про все по порядку. Ну і можна зрозуміти глядачів зіпсованих голівудськими фільмами, середньовічні бої асоціюються трішки з іншим, а усе в житті не спробуєш, щоб на своїй шкурі зрозуміти, що це тобі не ложкою махати.
2. Дружина
Колись у далекому 2008 я одним оком бачив лицарські бої, тоді мене більше цікавила Генуезька фортеця на фоні моря. Не скажу, що з того часу сильно поривався відвідати такий захід, але цікавість періодично просиналась.
І от я потрапив в парк "Київська Русь". Гарне місце, потроху будується і далі, але чесно, якщо там не проходять якісь фестивалі, то багато там не нагуляєш. Масштабно, але без масовки фестивалю не повноцінно. Хіба що треба фон для тематичних фото (що в деяких випадках дуже зручна річ).
3. Прапор парку
Перед поєдинками була ціла сцена присвячена чому ці події відбуваються, з гінцями, дружиною та князем у головних ролях.
4. Український прапор:
Глядачів побалували гарними кіньми прапороносців, а далі почалось те, заради чого всі прийшли.
5. Всі прапороносці:
Заключний день фестивалю почався з фінальних боїв між дівчатами 5 на 5. В командах були як легіонери так і наші чемпіонки. В перервах між сутичками чи в їх затяжних паузах ведучі розповідали правила, що значно покращувало розуміння подій.
6.
Вони бадьоро гамселили і штовхались, а в перервах їх підтримували хлопці з команди.
7. В перерві:
Битви проходили по дуже схожих сценаріях - одна команда підходила до забору, спиралась на нього. А інша намагалась відшкрябати і викликати противників на бій - така вже була обрана тактика.
8.
Тому через деякий час підключився ведучий, нагадуючи про вагу захисту учасників і що на полі дівчата. А вони без малого простояли вже не першу битву, а це п'ять хвилин.
9.
Вони мов титани йшли по піску, здіймаючи хмари від кожного кроку. Варто було тільки звернути увагу як глибоко просідають учасники щоб зрозуміти вагу, але які б цифри не називав ведучий, що таке цифри якщо тобі нема на що їх накласти для усвідомлення.
10.
Ти заходиш на ристалище і з кожним кроком картинка реальності видозмінюється мов руйнуючись під могутніми ударами в твоїх скронях. В один момент є тільки ти і твій супротивник. Час розтягується і з кожним ударом ти майже фізично відчуваєш як уповільнюєшся. Всі звуки розмиті в гуркіт твого бою і щоб тобі не кричали ти їх не почуєш. Ти збираєш сили і з риком б'єш ціль щитом, на мить втрачаючи картинку. Щоб вже за якусь долю секунди намагатись схопити супротивника і повалити. Пауза, ти відхекуєшся, пильнуючи щоб тебе не повалили. Сили тануть під спекою, що парує між тобою і одягом. І в цей момент до тебе долітають уривки криків "Вали його! Вали!", які крізь туман адреналіну можуть бути пропущені.
11.
Також паралель з боротьбою можна провести в тому, що спаринг триває лічені хвилини (для глядачів), відповідно треба ще час для відпочинку учасників, так як інколи в комнади був бій за боєм і плюс до всього час на апеляції. В результаті чого якщо глядач активно не вболіває за якусь команду/людину, то він більше очікує, ніж дивиться. Ну а в боротьбі інколи спаринг може закінчитись за лічені секунди. В результаті ти ще не встиг зрозуміти, що відбулось, а вже знов чекаєш доки закінчиться, майже як реклама.
Добре, що деякі паузи були заповені:
12.
В момент бою на тебе звалюється багатократно важкість твоїх обладунків, хоча насправді це втома і постійний контроль противника.
13. Хто став/сів на три точки, той вже не має права вставати
Та навіть якщо не атакувати то супротивник вириватиме з тебе сили шматками після кожного удару. А спробуй провести атаку, коли в тебе в руках меч. Та підняти тобі треба не тільки його - лати, підкладка. Й замах робиться не лише руками і ось в один момент твоє тіло миттєво піднімає всю цю важкість щоб зробити удар, потім відбити чужий і так протягом п'яти хвилин.
14.
...а потім ми пішли з парку не дочекавшись масовку 21х21. Спорт спортом, але апеляція за апеляцією і масова потасовка все зіпсували.
15. Початок моменту, де мати долітали до мікрофона.
16. І щоб не завершувати поганим, на останок буде найактивніший вболівальник :)
Як проходив заключний день для глядача якого цікавила видовищність я розкажу у порівнянні з боротьбою, тому що...
Тому що за спаринг в менше ніж чотири хвилини для борця проходить ціла вічність, під кінець якої його очі бачать (в найкращому варіанті), а тіло інколи вже фізично не може слідувати командам. Ну і ще тому що більшість дій була направлена на відбирання супротивника від паркану, та базові підніжки, штовхання. Фехтування (саме така фраза фігурувала в деяких об'явах) в мене асоціюється з іншими діями, але ... АЛЕ видовищність фестивалю від назви не залежить! Бойові дівчата у важкущіх латах - наші переможці світового чемпіонату; крутий одяг; масивні хлопці з різноманітною зброєю - все це дає жару в останні дні бабиного літа.
1.
Звичайно дуже вумно жамкати кнопки і писати, що фехтування то одне, а штовхання, то інше, але і "порівнянні із боротьбою" було написано не просто так, але про все по порядку. Ну і можна зрозуміти глядачів зіпсованих голівудськими фільмами, середньовічні бої асоціюються трішки з іншим, а усе в житті не спробуєш, щоб на своїй шкурі зрозуміти, що це тобі не ложкою махати.
2. Дружина
Колись у далекому 2008 я одним оком бачив лицарські бої, тоді мене більше цікавила Генуезька фортеця на фоні моря. Не скажу, що з того часу сильно поривався відвідати такий захід, але цікавість періодично просиналась.
І от я потрапив в парк "Київська Русь". Гарне місце, потроху будується і далі, але чесно, якщо там не проходять якісь фестивалі, то багато там не нагуляєш. Масштабно, але без масовки фестивалю не повноцінно. Хіба що треба фон для тематичних фото (що в деяких випадках дуже зручна річ).
3. Прапор парку
Перед поєдинками була ціла сцена присвячена чому ці події відбуваються, з гінцями, дружиною та князем у головних ролях.
4. Український прапор:
Глядачів побалували гарними кіньми прапороносців, а далі почалось те, заради чого всі прийшли.
5. Всі прапороносці:
Заключний день фестивалю почався з фінальних боїв між дівчатами 5 на 5. В командах були як легіонери так і наші чемпіонки. В перервах між сутичками чи в їх затяжних паузах ведучі розповідали правила, що значно покращувало розуміння подій.
6.
Вони бадьоро гамселили і штовхались, а в перервах їх підтримували хлопці з команди.
7. В перерві:
Битви проходили по дуже схожих сценаріях - одна команда підходила до забору, спиралась на нього. А інша намагалась відшкрябати і викликати противників на бій - така вже була обрана тактика.
8.
Тому через деякий час підключився ведучий, нагадуючи про вагу захисту учасників і що на полі дівчата. А вони без малого простояли вже не першу битву, а це п'ять хвилин.
9.
Вони мов титани йшли по піску, здіймаючи хмари від кожного кроку. Варто було тільки звернути увагу як глибоко просідають учасники щоб зрозуміти вагу, але які б цифри не називав ведучий, що таке цифри якщо тобі нема на що їх накласти для усвідомлення.
10.
Ти заходиш на ристалище і з кожним кроком картинка реальності видозмінюється мов руйнуючись під могутніми ударами в твоїх скронях. В один момент є тільки ти і твій супротивник. Час розтягується і з кожним ударом ти майже фізично відчуваєш як уповільнюєшся. Всі звуки розмиті в гуркіт твого бою і щоб тобі не кричали ти їх не почуєш. Ти збираєш сили і з риком б'єш ціль щитом, на мить втрачаючи картинку. Щоб вже за якусь долю секунди намагатись схопити супротивника і повалити. Пауза, ти відхекуєшся, пильнуючи щоб тебе не повалили. Сили тануть під спекою, що парує між тобою і одягом. І в цей момент до тебе долітають уривки криків "Вали його! Вали!", які крізь туман адреналіну можуть бути пропущені.
11.
Також паралель з боротьбою можна провести в тому, що спаринг триває лічені хвилини (для глядачів), відповідно треба ще час для відпочинку учасників, так як інколи в комнади був бій за боєм і плюс до всього час на апеляції. В результаті чого якщо глядач активно не вболіває за якусь команду/людину, то він більше очікує, ніж дивиться. Ну а в боротьбі інколи спаринг може закінчитись за лічені секунди. В результаті ти ще не встиг зрозуміти, що відбулось, а вже знов чекаєш доки закінчиться, майже як реклама.
Добре, що деякі паузи були заповені:
12.
В момент бою на тебе звалюється багатократно важкість твоїх обладунків, хоча насправді це втома і постійний контроль противника.
13. Хто став/сів на три точки, той вже не має права вставати
Та навіть якщо не атакувати то супротивник вириватиме з тебе сили шматками після кожного удару. А спробуй провести атаку, коли в тебе в руках меч. Та підняти тобі треба не тільки його - лати, підкладка. Й замах робиться не лише руками і ось в один момент твоє тіло миттєво піднімає всю цю важкість щоб зробити удар, потім відбити чужий і так протягом п'яти хвилин.
14.
...а потім ми пішли з парку не дочекавшись масовку 21х21. Спорт спортом, але апеляція за апеляцією і масова потасовка все зіпсували.
15. Початок моменту, де мати долітали до мікрофона.
16. І щоб не завершувати поганим, на останок буде найактивніший вболівальник :)