Покатушки Україною. День №2 - Церква як унікальний зразок оборонного зодчества Поділля
Це перша частина другого дня в рамках подорожі "Покатушки по Україні". Перший день, котрий був про Меджибіж, коротко описано тут. Повний список розповідей ви можете знайти в кінці статті (оновлюється).
Класична туристична сім'я якраз звільняла церкву, коли ми вже були на підході. Дуже простий і ввічливий батюшка, одяг котрого не виказував в ньому слугу Божого, прямував до виходу. Та запримітивши нас, він не встиг далеко піти.
- Нема часу навіть картоху посадити, - такими словами почалась розповідь про історію, долю унікальної споруди. І навіть з коротким екскурсом під крівлю.
Покровська церква-замок знаходиться в селі Сутківці, що в 6км від дороги Хмельницький - Кам'янець-Подільський. Дорога туди така собі, буває і набагато гірше, але навіть по такій дорозі варто звернути з асфальту і ось через що:
1. Так церква виглядала в 1905 році (автор мені не відомий):
2. Так церква виглядала в 1905 році (автор мені не відомий). З цього ракурсу ще видно дерев'яну дзвіницю, зараз ж її там нема:
Коротка замануха для шанувальників архітектури та унікальностей:
• Конструкція цікавинки побудована в типовому тетраконхі. Але на відміну від інших представників, по середині будівлі розташована колона. Аналогів яких на території України я не спостерігав. Хоч і не можу стверджувати, що їх нема, та якщо не згадуються, то кількість їх максимум не велика.
• Варто відмітити, що споруду можна вважати церквою-донжом. А це означає, що аналогів на Україні нема, більше того - найближчий знаходиться у Франції!
• Ну і також ця споруда церква-замок, хоча розповсюджена варіація храм-фортеця. А це робить її вид більш витонченим та захоплюючим.
3. Колона, тут же видно круглі вікна і нервюри склепіння:
4. Церква:
На території теперішньої України, на відміну від західних сусідів, не розповсюджені оборонні храми (в класичному розумінні оборонної споруди). Хоча храми за умовчанням виконували цю функцію, але через те, що для еліти були замки чи фортеці, а церкви і храми залишались для звичайних селян, то ніхто не заморочувався (а навіщо? ще ж нарожають холопів).
Як правило церкви-фортеці все-таки більше схожі на храми, так як основний напрям використання будівлі - релігія. Але в нашому випадку все не так:
• по-перше це церква, а не храм;
• по-друге будівля схожа саме на замок, а не на фортецю;
• а по-третє, якби не хрести, то релігійний напрям було дуже б важко впізнати.
А причина зазначених унікальностей проста:
Будівля була побудована в XIV сторіччі як захисна споруда і за призначенням була замком для господаря земель. Та в XV ст. тодішній власник Александр Балабан звів новий замок (руїни котрого знаходяться геть не далеко) і саме тоді будівля була переобладнана в церкву. Теоретично дата переродження будівлі 1476 р. - саме така дата зазначена на одному із дзвонів.
І саме через перебудову зі старого призначення будівля зберегла характерні риси які і відрізняють її від інших конкурентів. І як побічний ефект споруду можна називати донжоном. А в цьому випадку найближчий такий аналог розташований в містечці Етамп (Франція).
Тетраконх (з грецької "tetra" - четири та конха) - якщо по простому, то це така будівля яка нагадує квітку з чотирма пелюстками, якщо дивитись на неї зверху.
Донжон (з французької "donjon" - "володіння". В даному випадку в тому розумінні, що ця споруда останнє володіння при нападі ворога) - головна житлова і найкраще укріплена вежа феодального замку, яка виступала в якості рятівного пункту оборони.
5. Церква, повний вид:
Отже ця маленька, непримітна споруда є унікальним витвором Подільського зодчества. Але все могло статися інакше - у Сутківцях могла стояти звичайна п'ятикупольна церква, така класична для України, якби не навіювання від готичних замків західної Європи. Можливо архітектор шукав натхнення в тій самій Франції, а саме у замку Шомон. Як би там не було, але відступи від класичного стилю того часу знайшли своє вираження в тому, що середня частина замість куполу чи башти вкрита високим готичним двосхилим дахом зі звичайною башенкою посередині. Це незвично видозмінило зовнішній вигляд.
6. Дах:
Коротко про будівлю:
Тип: тетракохн
Кількість поверхів: 2, також є підвал. Нижній використовувався для богослужіння, верхній - для захисту. На другий поверх веде кам'яні внутрістінні східці.
Товщина стін: 1,5-1,6 метрів.
Вплив на стиль: готичні замки західної Європи
План церки: рівнокінцевого хрест кінці котрого закруглені так, що всередині створюють чотири абсиди:
• східна зайнята алтарем;
• західна - вхід. Але цей кінець хреста ззовні має плоский вид.
• інші дві - вільні.
7. План церкви:
Склепіння: Виконано у вигляді нервюри.
Інше:
• Кожна абсида, окрім тієї де вхід, має невеличке кругле віконце.
• Всі стіни мають багато амбразур.
• Верхній карниз увесь покритий отворами для рушничних пострілів.
Примітки: Готичні щипці, котрі були над другим ярусом до наших днів не дожили, їх прибрали під час реконструкції XIX сторіччя.
Якщо ж відійти від медальок за унікальність і подивитись на споруду простим поглядом, не переповнених термінів і фактів з гугла, то споруда геть нічого не втратить.
Пригорок на якому розташована церква заворожує своєю простотою серед звичайних сільських хатин, церква захоплює своєю мініатюрністю, стіни вражають товщиною, а ще не забуваємо про бійниці і цікавий дах. На додаток простий батюшка розкаже вам детальну історію споруди (навіть краще ніж гугл), покаже вам як змінювалась після кожної реконструкції та відповість на всі питання. Людина ну дуже приємна в розмові, а якщо взяти на фоні відео-ролики з славнозвісними метрополітами, то хо-хо! За його словами інформації у вітчизняних історичних джерелах про будівлю дуже мало, та інші туристи (як не помиляюсь, то були поляки) привозили переклади зі своїх національних книг.
8. Мур навколо церкви:
На жаль, останні реконструкції були зроблені вкрай халтурно і тепер в приміщенні дуже сиро. А "благородні" холопи під шумок розтягли по куткам іконостас, котрий був поставлений у 1829 році. А толку? Продати за літр бухла? Це ж ким в душі потрібно бути. Та і брак фінансування також помітно в проваленій підлозі чи в не до кінця відремонтованій кровлі.
Хоч відвідини місця, яке за сумісництвом музей, і є безкоштовним, та в таких місцях можна зробити пожертву. А заодно і злазити на другий поверх, звідки можна позаглядати в бійниці і на те, що видає в церкві оборонну споруду.
Що вас може збентежити і ви вирішите не їхати:
• церква знаходиться не "по дорозі";
• незадовільна дорога;
• окрім церкви і розвалин іншого замку нема на що подивитись;
• важко дійти якщо не на машині.
Суттєвим мінусом є лише останній, хоча зустрічав людей які ходили туди і пішки. Всі інші сумніви мають відпадати. Дорога не така вже і убита, а з'їзд з дороги не займе багато часу. Так що для любителів цікавого це місце варте відвідин.
Інші частини покатушок:
1. День 1й: "До Меджибожа"
2. День 2й. Частина перша: "Церква як унікальний зразок оборонного зодчества Поділля" - зараз читаєте
3. День 2й: Печера Кармелюка 4. Дні 3-4: Симбіоз рослиності та каміння і птах
