Хто б там що не казав, але сьогодняшній день - свято.
Нехай і, як і у тій старій пісні - "зі сльозами на очах"...
Але те, що відбувалось в Україні, Києві і інших містах в 2004/2005 - унікальне явище,
це був момент єднання, тоді ми всі були дійсно НАЦІЄЮ, НАРОДОМ..
і сьогодні мені не соромно, а я горда за ту Україну!
Так, нажаль, в результаті ми маємо дещо не те, чого прагнули, але..
ці дні назавжди будуть в пам"яті як чи не найтепліші і найсвітліші в історії України,
попри холод, сніг і т.д.
Слава Україні!