171 год назад написано

Mar 08, 2014 13:46

Originally posted by npubop at 171 год назад написано
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.


Это сколько, шесть, семь поколений назад?

Для моих русских друзей переведу:
Дети мои на чужбине
Бродят батраками.
Днепр мой, брат мой, высыхает
Средь степей унылых,
А москаль по степи бродит,
Роется в могилах.
Не свое он роет, ищет,
Могилы тревожит;
Но растет уж перевертень...
Вырастет, поможет
Он хозяйничать в отчизне
Москалю... Спешите
И рубаху вы с матери
Худую снимите!
Звери, звери, мать родную
Терзать помогите!

поезія, Тарас, Україна

Previous post Next post
Up