***
Дивовижна справа - гроза. Коли злива тільки збирається, здається небо вже заряджає тебе енергією. Захоплює серце, оновлює душу. Йшла з роботи на автобус, так сподівалась що зараз вдарить таки дощ...і намоче мене до нитки. Таким чином ніби народжуєшся знову, таке дивне відчуття...і інколи потрібне дуже. Автобус рушив по сухому, а вже за хвилини три вдарили перші краплі. А через 10 здавалося, що автобус не їде, а балансує на дошці для серфінгу і нас всіх у ньому несе кудись. Хвиля під нами, хвиля над нами, хвилею заливає. У мене були класні фото через вікно, але щось зламалося і скинути їх я не можу. Тільки є свідчення тому, що коли автобус пристикувався до кінцевої... грози вже як не було.... А на другому фото...просто моє вікно...
