May 12, 2009 16:32
І знов - немов вперше, і знаю - забуду
Та знову почую - та тільки від друзів,
Які іще люблять, та завжди не будуть
Зі мною на кожен заплутаний вузол.
Та й днів усе менше, а сил вже - тим паче,
Буває простіше знайти незнайомця,
Залізти у поїзд, зійти десь "на дачах"
І вперше - й востаннє - зустріти з ним сонце.
Й забути про нього - таких нас чимало,
Хіба що не кожен зізнається в цьому
Собі.
Я не певен, та друзів так мало,
Щоб кликати їх на свою кожну втому.
...
Стихи