Якби Тарас Григорович жив сьогодні, захалявною книжечкою йому слугувала б Нокія молодшої моделі.
Ось шо накопичилось у записнику мобільника:
***
А ще бувають такі собі ранні вірші -
як речі і люди, вправно давнішають,
за невеликий проміжок часу
зливають усю свою касу одразу,
і лежать на папері, порожні і чесні,
як інженерні креслення.
Нехай спрагле око над ними і згасне,
як над дієсловом минулого часу,
як над ні добрими, ані злими
однокореневими римами -
та все ж залишатися тою самою річчю,
не тратити і не накопичувати,
не наздоганяти і не надолужувати -
хіба то не мужність?
***
Ось іде дівчина,
всередині котрої струни.
Мелодія вивчена,
є тільки дві ноти -
нота так, нота ні.
Час зустрічі ближчає,
під’єдную пальці до струму.
Єдине, що вище нас -
наші янголи,
веселі й дурні.
Починаю симфонію
звуками кручених вулиць,
додаю баритонів
трамвайного дроту
під пальцями зливи.
І споруди бетонні,
приємно здригнувшись, відчули
ноту так, ноту ні,
й несподівану ноту
можливо.
***
співати мужнім голосом
(1)
Приходь туди, куди ведуть сріблясті струни,
іди до мене по оголених дротах.
Твій кожний крок біжіть до мене струмом,
І кожний рух луною доліта.
(приспів)
Іди до мене,
до мене іди,
крізь ночі темні
дорогу знайди.
Крізь ночі темні
у світлі світи
іди до мене,
до мене йди.
І тебе, наче квітку тендітну,
на порозі нової весни
усіма гучномовцями світу
зустрічатимуть мої пісні.
(2)
Твоя хода уже бринить в моїй оселі,
твоя хода, як музика легка.
І я дивлюся крізь прозору стелю,
і я тебе шукаю по зірках.
(приспів повторюється до усрачки)
***
наступні два вірші треба буботіти сексуальним тембром
моя ніччю
втаємничена
звичка
розглядати твоє обличчя
з надто близької відстані
твої очі не приспані
я їх ніжністю випестив
і вже вивчив відрізки всі
і які в біса вибрики
і яке відчайдушшя
це не більше ніж пошепки
співати у мушлю
свою пісню не ширити
а лише тільки звужувати
стискати у крапку
концентрувати
бути десятикратним
кольоровим
картатим
і щоночі звикати
розглядати
твоє обличчя
***
я твоє подвійне снодійне
не тому що я нудний або спокійний
і я не задрочений відмінник
і не збоченець пратівний
моя дія мультимедійна
мої очі різних відтінків
і я не крадій на
ниві твоїх видінь ні
на цій ниві я благодійник
твоїм снам я дарую події
я твоє подвійне снодійне
підглядаю тобі під вії
викриваю усі криївки
де ховаються твої мрії
дихаю тихо тобі у шию
ховаю від лиха і сам шаленію
так іноді сам шаленію
я твоє подвійне снодійне
виграю всі твої війни
де ти була винна й невинна
а потім схилю коліна
і сховаю очі зміїні
хай славиться амнезія
що прихильною є рівномірно
до добродіїв і повій до
здодіїв і суфіїв
та існує і інша олія
що змащує шлях до спасіння
що різнить від звіра людину
дещо схоже на віру й надію
збудливе і снодійне
одинарне подвійне потрійне
лагідне і нищівне
це воно усередині виє
і співає у горловині
доки ми на землі животієм
як загальну першопричину
вдихаєм кохання розчинне
видихаєм слова і вчинки
наскільки всієї душі є
я твоє подвійне снодійне
розумієш чому розумієш
***
Якшо ви не моя дівчина, і все одно дочитали до кінця, нічого не пропускаючи - подарую цукерку при зустрічі.
Якшо ви моя дівчина, то ми з вами підемо стрибати на батуті.