Sergii Kharchuk. ВУЛИЧНІ ВРАЖЕННЯ.
Вчора вдень , паркуючи авто на одній з вулиць Києва, побачив поруч Тойоту Кемрі з номерами , що починаються літерами АН (Донецька область) . Вікна були відчинені, в середині- молоді хлопець та дівчина дуже приємної зовнішності. Привітався, перепросив за те, що турбую і запитав про останні новини , що надходять з їхнього рідного регіону від родичів та друзів. Хлопець відповів, що в рідній Горлівці дуже неспокійно і він вже другий місяць не наважується відвідати рідне місто, аби вклеїти фото до паспорту, оскільки міліція і державні установи практично не працюють. Я почав щиро співчувати, запевняти , що скоро настане лад і спокій в країні , на Сході, зокрема.
На що почув наступне: " Все спровоцировал Ярош с Правым Сектором. Русаков (тобто росіян) в регионе нет. Это настоящие шахтеры взяли штурмом военные склады , вооружились и "мочат" Правый Сектор. Янукович-плохой, но Порошенко-еще хуже. Курс доллара вырос, бензин-подоражал, Нам всем на Донбасе это не нарвится, мы вашу хунту никогда не признаем. Нам важна стабильность и дешевый бензин. Все , что вы говорите о демократии и свободе нас совершенно не интересует Хорошего дня! До свидания!"
Я просто відчув якійсь відчай і фізичну втому після короткого діалогу. Молоді люди- явно не представники кримінального люмпену (навіть шиби не затоновані, як у більшості донецьких авто). Досить приязні, не переходили на блатняково-матючний сленг.
Подумав, що якщо це,- середньостатистичні представники Донбасу, то ми точно не скоро одне одного " почуємо" і , наврядчи, матимемо спільні цінності. Виходить., аби зберегти цілісність країни , уряд повинен достукатись до регіону через дешеву ковбасу і дешевий бензин. Все решта-" лоховская туфта" ?
Сумно все це усвідомлювати на фоні загибелі молодих українських хлопців, що полягли від куль" кадировців" та інших найманців.
Чи більшість мешканців Донбасу це цінують і будуть пам"ятати імена солдатів, що порятували їх від гангстерської квазі-республіки. Чи є світло в кінці тунелю?
P.S. Не прагну нічого узагальнювати, не зазіхаю на соц-аналітику. Суто емоції...
На що почув наступне: " Все спровоцировал Ярош с Правым Сектором. Русаков (тобто росіян) в регионе нет. Это настоящие шахтеры взяли штурмом военные склады , вооружились и "мочат" Правый Сектор. Янукович-плохой, но Порошенко-еще хуже. Курс доллара вырос, бензин-подоражал, Нам всем на Донбасе это не нарвится, мы вашу хунту никогда не признаем. Нам важна стабильность и дешевый бензин. Все , что вы говорите о демократии и свободе нас совершенно не интересует Хорошего дня! До свидания!"
Я просто відчув якійсь відчай і фізичну втому після короткого діалогу. Молоді люди- явно не представники кримінального люмпену (навіть шиби не затоновані, як у більшості донецьких авто). Досить приязні, не переходили на блатняково-матючний сленг.
Подумав, що якщо це,- середньостатистичні представники Донбасу, то ми точно не скоро одне одного " почуємо" і , наврядчи, матимемо спільні цінності. Виходить., аби зберегти цілісність країни , уряд повинен достукатись до регіону через дешеву ковбасу і дешевий бензин. Все решта-" лоховская туфта" ?
Сумно все це усвідомлювати на фоні загибелі молодих українських хлопців, що полягли від куль" кадировців" та інших найманців.
Чи більшість мешканців Донбасу це цінують і будуть пам"ятати імена солдатів, що порятували їх від гангстерської квазі-республіки. Чи є світло в кінці тунелю?
P.S. Не прагну нічого узагальнювати, не зазіхаю на соц-аналітику. Суто емоції...