ВОЛОДИМИР МАРТИНЮК:«КРЕМЛЬ У ЦІЙ АКЦІЇ ПРОСТО ФАНТАСТИЧНО «ЗАСВІТИВ» СВОЮ АГЕНТУРУ, КЛІЄНТУРУ ТА...»
«КРЕМЛЬ У ЦІЙ АКЦІЇ ПРОСТО ФАНТАСТИЧНО «ЗАСВІТИВ» СВОЮ АГЕНТУРУ, КЛІЄНТУРУ ТА МАНІПУЛЬВАНІ РОСІЄЮ ПОЛІТИЧНІ СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ»
На цьому тижні стало зрозумілим що "редутно-блокадна" авантюра Семенченка, Садовогоі Ко не є їхньою власною ініціативою, а банальною, і навіть примітивною, реакцією путінського Кремля на ініційований Україною судовий позов до Росії в міжнародному суді ООН у Гаазі.
Очевидною є тотожність головного звинувачення України до Росії - "фінансування терористів в Донбасі" і демагогічних лозунгів Семенченка та його"зелених чоловічків" про, ніби то. намагання позбавити фінансування терористичні утворення ДНР та ЛНР.
Історія ця розпочалася ще восени минулого 2016 року.
В листопаді 2016 року група правозахисників подала на розгляд Міжнародного кримінального суду в Гаазі звіт з доказами злочинів проти людяності на території окупованого РФ Кримського півострова. 15 листопада Міжнародний кримінальний суд в Гаазі прирівняв анексію Криму до міжнародного збройного конфлікту.
Вже на наступний день, 16 листопада, президент РФ Володимир Путін підписав розпорядження про намір Росії не ставати учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
22 листопада Генеральний Прокурор України Юрій Луценко повідомив про те, що Україна збирається подавати до суду в Гаазі нові позови, зокрема і з приводу фінансування терористичних організації на окупованих територіях Донбасу.
З огляду на те, що внаслідок закінчення міжнародного розслідування, перед Москвою замаячила ще й похмура перспектива постати перед міжнародним судом за збиття малайзійського "Боїнга" , то причин для панічної суєти і пошуку якогось виходу для адміністрації Путіна було більш ніж достатньо.
І колишні опери КДБ не придумали нічого розумнішого, аніж використати старий російський аргумент - "сам дурак", і за допомогою пропагандистської тріскотні знову почати морочити громадську думку, якщо не світу то, принаймні, думку громадян власної країни.
Ну а використати для цього васальних, залежних від Росії, чи просто недалеких та наївних , політиків та громадян України.
Інтенсивні розмови і "наради" про "блокаду" ОРДЛО серед "антипрезидентських" громадських та політичних "діячів" розпочалися в Україні вже грудні 2016 року.
Ну а практичне втілення планів "блокади" стартувало у січні - після того як 16 січня Україною було офіційно подано свій позов до Гаагзького Міжнародного суду.
З огляду на це напевно не варто сприймати все це, як якусь велику і стратегічну перемогу Росії та її сателітів в Україні.
Так - Україні завдано великиїх матеріальних і фінансових збитків. Росії та її посіпакам вдалося ще більше ізолювати від України, захоплені нею українські території та громадян, які там проживають.
Але це не є якісь наперед заплановані і стратегічні цілі Росії. Посто це звичайнісіньке мародерство, яким супроводжуються всі без винятку авантюри путінського режиму - від війни в Чечні, Грузії і до вторгення до Криму і Донбасу.
Так - Україні та українцям дійсно завдано великих матеріальних і фінасових збитків, які напевно ми незабаром відчуємо всі - і не тільки ті, які проживають по обидва боки лінії військового розмежування у Донбасі.
Але ще більших збитків від цього зазнала і зазнає Росія - заради облаштування тимчасової суєти-метушні і "розведення іноземних лохів" путінські екс-гебісти спровокували чергові і великі неприємності для самої Росії. І попередні санкції на фоні цього можуть видатися лише невинними квіточками.
В першу чергу це те, що путінські холуї і холопи як в ОРДЛО , так і в Україні, не змогли справитися із своїм мародерським інстинктом "хапка".
Те що понавитворяли зараз в окупованих районах ОРДЛО Путін і холопи, вже тягне на нові позови і нові санкції,
Кремль у цій акції просто фантастично "засвітив" свою агентуру, клієнтуру та маніпульвані Росією політичні середовища в Україні.
Вся ця публіка, до речі, знову ж таки "спалилася" на мародерському інстинкті - від бажання "заробити" на оплаті за акції, "накосити бабла" на кампанії в медіях , аж до бажання хапонути собі трохи нового "політичного капіталу" в очах недосвідчених і наївних співітчизників, частина з яких ще й досі не може зрозуміти що ж то таке коїться з тією блокадою.
А хтось вирішив що таким чином можна захитати владу президента Порошенка, повалити уряд Гройсмана, затіяти нові перевибори і поховати у отому всьому своє електронне декларування та антикорупційні заходи і процедури.
Тобто повернути старі добрі часи правового хаосу і корупційної безкарності.
Але це все ж не надовго - лише в межах недовгого і повірте - дуже скороминущого часу. Рано чи пізно доведеться відповідати - за привласнене, за вкрадене, за лицемірство, за підлу брехню і за нахабний обман.
На цьому тижні стало зрозумілим що "редутно-блокадна" авантюра Семенченка, Садовогоі Ко не є їхньою власною ініціативою, а банальною, і навіть примітивною, реакцією путінського Кремля на ініційований Україною судовий позов до Росії в міжнародному суді ООН у Гаазі.
Очевидною є тотожність головного звинувачення України до Росії - "фінансування терористів в Донбасі" і демагогічних лозунгів Семенченка та його"зелених чоловічків" про, ніби то. намагання позбавити фінансування терористичні утворення ДНР та ЛНР.
Історія ця розпочалася ще восени минулого 2016 року.
В листопаді 2016 року група правозахисників подала на розгляд Міжнародного кримінального суду в Гаазі звіт з доказами злочинів проти людяності на території окупованого РФ Кримського півострова. 15 листопада Міжнародний кримінальний суд в Гаазі прирівняв анексію Криму до міжнародного збройного конфлікту.
Вже на наступний день, 16 листопада, президент РФ Володимир Путін підписав розпорядження про намір Росії не ставати учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
22 листопада Генеральний Прокурор України Юрій Луценко повідомив про те, що Україна збирається подавати до суду в Гаазі нові позови, зокрема і з приводу фінансування терористичних організації на окупованих територіях Донбасу.
З огляду на те, що внаслідок закінчення міжнародного розслідування, перед Москвою замаячила ще й похмура перспектива постати перед міжнародним судом за збиття малайзійського "Боїнга" , то причин для панічної суєти і пошуку якогось виходу для адміністрації Путіна було більш ніж достатньо.
І колишні опери КДБ не придумали нічого розумнішого, аніж використати старий російський аргумент - "сам дурак", і за допомогою пропагандистської тріскотні знову почати морочити громадську думку, якщо не світу то, принаймні, думку громадян власної країни.
Ну а використати для цього васальних, залежних від Росії, чи просто недалеких та наївних , політиків та громадян України.
Інтенсивні розмови і "наради" про "блокаду" ОРДЛО серед "антипрезидентських" громадських та політичних "діячів" розпочалися в Україні вже грудні 2016 року.
Ну а практичне втілення планів "блокади" стартувало у січні - після того як 16 січня Україною було офіційно подано свій позов до Гаагзького Міжнародного суду.
З огляду на це напевно не варто сприймати все це, як якусь велику і стратегічну перемогу Росії та її сателітів в Україні.
Так - Україні завдано великиїх матеріальних і фінансових збитків. Росії та її посіпакам вдалося ще більше ізолювати від України, захоплені нею українські території та громадян, які там проживають.
Але це не є якісь наперед заплановані і стратегічні цілі Росії. Посто це звичайнісіньке мародерство, яким супроводжуються всі без винятку авантюри путінського режиму - від війни в Чечні, Грузії і до вторгення до Криму і Донбасу.
Так - Україні та українцям дійсно завдано великих матеріальних і фінасових збитків, які напевно ми незабаром відчуємо всі - і не тільки ті, які проживають по обидва боки лінії військового розмежування у Донбасі.
Але ще більших збитків від цього зазнала і зазнає Росія - заради облаштування тимчасової суєти-метушні і "розведення іноземних лохів" путінські екс-гебісти спровокували чергові і великі неприємності для самої Росії. І попередні санкції на фоні цього можуть видатися лише невинними квіточками.
В першу чергу це те, що путінські холуї і холопи як в ОРДЛО , так і в Україні, не змогли справитися із своїм мародерським інстинктом "хапка".
Те що понавитворяли зараз в окупованих районах ОРДЛО Путін і холопи, вже тягне на нові позови і нові санкції,
Кремль у цій акції просто фантастично "засвітив" свою агентуру, клієнтуру та маніпульвані Росією політичні середовища в Україні.
Вся ця публіка, до речі, знову ж таки "спалилася" на мародерському інстинкті - від бажання "заробити" на оплаті за акції, "накосити бабла" на кампанії в медіях , аж до бажання хапонути собі трохи нового "політичного капіталу" в очах недосвідчених і наївних співітчизників, частина з яких ще й досі не може зрозуміти що ж то таке коїться з тією блокадою.
А хтось вирішив що таким чином можна захитати владу президента Порошенка, повалити уряд Гройсмана, затіяти нові перевибори і поховати у отому всьому своє електронне декларування та антикорупційні заходи і процедури.
Тобто повернути старі добрі часи правового хаосу і корупційної безкарності.
Але це все ж не надовго - лише в межах недовгого і повірте - дуже скороминущого часу. Рано чи пізно доведеться відповідати - за привласнене, за вкрадене, за лицемірство, за підлу брехню і за нахабний обман.