А отут я не промовчу. © Дмитро Вовнянко
Полум'яний борцун і великий реформатор Міхо Саакашвілі відомий тим, що 10 років купляв електрику у абхазьких терористів, забезпечуючи їх зарплатнею за вбивство грузинських пацанів, теж наїхав на штатні армійські берці «Талан», звинувативши радника президента Юрія Бірюкова в корупції, тобто в дружбі з колишнім директором фабрики «Талан», а нині депутатом Миколою Лавриком.
А звідси, відповідно, вічне - «Талан - лайно».
Угу…
Це в лайні я добровільно гасаю вже півроку і на полі, і по Києву в негоду, і по-полігонах, і в АТО…
Це в лайні я під час останнього снігопаду переносив через калюжу чотирьох жінок підряд - і гади, не промокли.
Це походивши три місяці в лайні, я свої зимові берці «Keds» подарував на фронт побратимам, точно знаючи - мені вони більше не знадобляться.
У мене - «Талани».Мазохіст я!
В лайні свої ноги убивати люблю, ви хіба не знали?
Проїздивши більше 15 років на реконструкторські ігри на просторах від Києва до Уралу, взуття я підбирати не вмію і свої ноги не ціную.
Ви ж в курсі?
Те, що наведені Міхо фоточки з розбитими ногами до останніх
типів «Таланів» не мають ніякого стосунку,
як таке - мені очевидно і певно, на цьому б я і зупинився.
Якби не «але».Прочитавши пост великого реформатора,
я реготав на кутні, і от чому.
Під час перебування з цілою командою блогерів на фабриці «Талан» у вересні 16-го., ми довго милувалися представленою там медаллю невідомого нам тоді походження.
Представники фабрики чемно пояснили, що це - грузинська нагорода і вручена була вона у 2009 р.....
президентом Грузії Міхаілом Саакашвілі тоді генеральному директорові фабрики «Талан» Миколі Лаврику
(отому самому - згаданому вище) за неоціненну допомогу Грузії взагалі, і грузинській армії безпосередньо,
в тому числі - під час російсько-грузинської війни 08.08.08.
У тому числі, частково - продукцією фабрики, тобто берцями армійського зразка.
І треба ж таки - фотки тої медалі я знайшов серед своїх знімків.
От вони.
Так і кортить запитати у великого борцуна та реформатора Міхо,
як воно у 2008-2009 рр. брати допомогу у «бариги і корупціонера» шмат у горло ліз?
Не душив?
А ноги солдат грузинської армії берці «Талан» сильно убили,
чи не дуже?
Може він і війну тоді програв, бо берці «Талан» грузинській армії маневрувати заважали?
Так за що ж пан Міхо тоді вручав медаль Миколі Лаврику, а з ним і всьому колективу фабрики?А йшлося ж не про нинішні «Талани» і навіть не про «руді» - то були типові чорні армійські «тисяча_кроків», які тоді носили всі ЗСУ.
Які порівнювати з сучасними, це те саме, що порівнювати тачанку козаків-чорношличників з БТРом.
Але брала їх тоді Грузія - не гребувала.Медалі за них вручала, руками президента Міхо.
Причина наїзду Міхо, стирчить як вуха зайця з трави.
Великий реформатор, бачте, образився на те, що коли він назвав Ромни «спустошеним містом» - Бірюков, який бував там не раз і не два, зловив його на слові і висміяв. І зразу ж став «баригою і корупціонером». Так само як журналістка, що ставила незручні запитання.
Очевидно - як стане кожен, хто наважуватиметься сумніватися в словах «великого і простого».
Здається, наша країна в минулому вже знала таких керівників. Кортить знову?
А звідси, відповідно, вічне - «Талан - лайно».
Угу…
Це в лайні я добровільно гасаю вже півроку і на полі, і по Києву в негоду, і по-полігонах, і в АТО…
Це в лайні я під час останнього снігопаду переносив через калюжу чотирьох жінок підряд - і гади, не промокли.
Це походивши три місяці в лайні, я свої зимові берці «Keds» подарував на фронт побратимам, точно знаючи - мені вони більше не знадобляться.
У мене - «Талани».Мазохіст я!
В лайні свої ноги убивати люблю, ви хіба не знали?
Проїздивши більше 15 років на реконструкторські ігри на просторах від Києва до Уралу, взуття я підбирати не вмію і свої ноги не ціную.
Ви ж в курсі?
Те, що наведені Міхо фоточки з розбитими ногами до останніх
типів «Таланів» не мають ніякого стосунку,
як таке - мені очевидно і певно, на цьому б я і зупинився.
Якби не «але».Прочитавши пост великого реформатора,
я реготав на кутні, і от чому.
Під час перебування з цілою командою блогерів на фабриці «Талан» у вересні 16-го., ми довго милувалися представленою там медаллю невідомого нам тоді походження.
Представники фабрики чемно пояснили, що це - грузинська нагорода і вручена була вона у 2009 р.....
президентом Грузії Міхаілом Саакашвілі тоді генеральному директорові фабрики «Талан» Миколі Лаврику
(отому самому - згаданому вище) за неоціненну допомогу Грузії взагалі, і грузинській армії безпосередньо,
в тому числі - під час російсько-грузинської війни 08.08.08.
У тому числі, частково - продукцією фабрики, тобто берцями армійського зразка.
І треба ж таки - фотки тої медалі я знайшов серед своїх знімків.
От вони.
Так і кортить запитати у великого борцуна та реформатора Міхо,
як воно у 2008-2009 рр. брати допомогу у «бариги і корупціонера» шмат у горло ліз?
Не душив?
А ноги солдат грузинської армії берці «Талан» сильно убили,
чи не дуже?
Може він і війну тоді програв, бо берці «Талан» грузинській армії маневрувати заважали?
Так за що ж пан Міхо тоді вручав медаль Миколі Лаврику, а з ним і всьому колективу фабрики?А йшлося ж не про нинішні «Талани» і навіть не про «руді» - то були типові чорні армійські «тисяча_кроків», які тоді носили всі ЗСУ.
Які порівнювати з сучасними, це те саме, що порівнювати тачанку козаків-чорношличників з БТРом.
Але брала їх тоді Грузія - не гребувала.Медалі за них вручала, руками президента Міхо.
Причина наїзду Міхо, стирчить як вуха зайця з трави.
Великий реформатор, бачте, образився на те, що коли він назвав Ромни «спустошеним містом» - Бірюков, який бував там не раз і не два, зловив його на слові і висміяв. І зразу ж став «баригою і корупціонером». Так само як журналістка, що ставила незручні запитання.
Очевидно - як стане кожен, хто наважуватиметься сумніватися в словах «великого і простого».
Здається, наша країна в минулому вже знала таких керівників. Кортить знову?