Чому нас учить пам'ять про Крути? © Dmitro Vovnyanko
Тому що у січні 1918 р. у України не виявилося армії.
Хоча - ще в листопаді 1917 р. у України армія була. Був 34-й армійський корпус генерала Скоропадського, який зупинив частини розагітованого більшовиками Євгенії Бош 2-й гвардійський корпус, що наступав на Київ. Наступаючі частини масово роззброювали, заганяли у вагони і відправляли в Росію. Була київська залога на чолі з полковником Павленко, яка в тому самому листопаді придушила в Києві більшовицький бунт Пятакова. Були українізовані частини на фронті на кшталт Республіканського полку підолковника Болбочана та Гордієнківського полку полковника Петріва.
У січні всього цього не було. Скоропадський і Павленко були відправлені у відставку. Київська залога розбіглася по домівках, розкладена соціалістичною антивоєнною агітацією. Корпус Скоропадського замерз у вагонах. Частини не фронті не отримували наказів - на захист Києва вони прийшли практично з власної ініціативи. На захист України мали стати вільні козаки (вчорашні фронтовики), гайдамаки Волоха та Удовиченка і... київські курсанти. Всі. 2-га школа стала кістяком Куреня чорних гайдамаків, 1-а - пішла під Крути.
А хто був винний у такій ситуації? Винуватців можна назвати поіменно.
Це - голова генерального секретаріату ЦР Володимир Винниченко, який випустив з в'язниць київських більшовиків, наполягав на розпуску кадрового ще царського війська та видалення з армії "колишніх", офіцерів і генералів царської армії. Саме Винниченко відправив у відставку Петлюру, Скоропадського, Павленка, тощо.
Це - військовий міністр Микола Порш, той самий що підписав прямо під час війни наказ про розпуск кадрової царської армії і заміну її "добробатами" - народною міліцією. Саме через цей указ Україна лишилася без війська в піковий момент.
Це командувач фронтом підполковник Капкан, авантюрист і прожектер, який з наближенням червоних з Києва просто втік.
Це - командувач Київською військовою округою штабс-капітан Шинкар, який так само зник з Києва і з великою долею вирогідності співпрацював з більшовиками. Натомість - умів гарно говорити "правильні" промови і тим подобався Винниченку.
Характерно, що і Винниченко, і Порш, і Капкан, і Шинкар за рік валили владу гетьмана Скоропадського, бо:
- він пан, поміщик і власник маєтку;
- він скрізь розсадив колишніх;
- він саботує реформу війська;
- він гнобить патріотів;
- він хоче злити Україну Москві.
За місяць - саме частини гетьманської армії склали кістяк Дієвої армії УНР - але хто про те згадував?
Не треба нічого вигадувати - історія давно написала нам всі потрібні підручники. Їх треба просто знати.
Хоча - ще в листопаді 1917 р. у України армія була. Був 34-й армійський корпус генерала Скоропадського, який зупинив частини розагітованого більшовиками Євгенії Бош 2-й гвардійський корпус, що наступав на Київ. Наступаючі частини масово роззброювали, заганяли у вагони і відправляли в Росію. Була київська залога на чолі з полковником Павленко, яка в тому самому листопаді придушила в Києві більшовицький бунт Пятакова. Були українізовані частини на фронті на кшталт Республіканського полку підолковника Болбочана та Гордієнківського полку полковника Петріва.
У січні всього цього не було. Скоропадський і Павленко були відправлені у відставку. Київська залога розбіглася по домівках, розкладена соціалістичною антивоєнною агітацією. Корпус Скоропадського замерз у вагонах. Частини не фронті не отримували наказів - на захист Києва вони прийшли практично з власної ініціативи. На захист України мали стати вільні козаки (вчорашні фронтовики), гайдамаки Волоха та Удовиченка і... київські курсанти. Всі. 2-га школа стала кістяком Куреня чорних гайдамаків, 1-а - пішла під Крути.
А хто був винний у такій ситуації? Винуватців можна назвати поіменно.
Це - голова генерального секретаріату ЦР Володимир Винниченко, який випустив з в'язниць київських більшовиків, наполягав на розпуску кадрового ще царського війська та видалення з армії "колишніх", офіцерів і генералів царської армії. Саме Винниченко відправив у відставку Петлюру, Скоропадського, Павленка, тощо.
Це - військовий міністр Микола Порш, той самий що підписав прямо під час війни наказ про розпуск кадрової царської армії і заміну її "добробатами" - народною міліцією. Саме через цей указ Україна лишилася без війська в піковий момент.
Це командувач фронтом підполковник Капкан, авантюрист і прожектер, який з наближенням червоних з Києва просто втік.
Це - командувач Київською військовою округою штабс-капітан Шинкар, який так само зник з Києва і з великою долею вирогідності співпрацював з більшовиками. Натомість - умів гарно говорити "правильні" промови і тим подобався Винниченку.
Характерно, що і Винниченко, і Порш, і Капкан, і Шинкар за рік валили владу гетьмана Скоропадського, бо:
- він пан, поміщик і власник маєтку;
- він скрізь розсадив колишніх;
- він саботує реформу війська;
- він гнобить патріотів;
- він хоче злити Україну Москві.
За місяць - саме частини гетьманської армії склали кістяк Дієвої армії УНР - але хто про те згадував?
Не треба нічого вигадувати - історія давно написала нам всі потрібні підручники. Їх треба просто знати.