КАК ЖИВЬОШЬ ЄВРОПА БЕЗ РУСЬКАЙ ЛІТЄРАТУРИ? © Лариса Ніцой

[saracinua]

Я тут замахнулася на «святоє».

Ви ж знаєте вислів «у суперечці народжується істина». У мене зараз тих суперечок з представниками руцкого міра вище голови.

- Ви би єщьо класіков руской літєратури Тургєнєва, Толстого, Пушкіна і Лєрмонтова со школьной програми вибросілі! - кричать мені опоненти. - Всє європейци смотрят на Вас, как на дікую.

Відповіла, що не чіпаємо ми ваших класиків, а думка шкряб-шкряб: «Цікаво, а що там і справді в Європі з російськими класиками, мабуть теж усі літні канікули «Войну і мір» юзають, три томи. Подумала - та й кинула клич у ті країни, з якими в мене є зв’язки.

- Агов, люди! Що там у ваших ЗВИЧАЙНИХ ДЕРЖАВНИХ школах, тургєнєвих учать?
Отримала відповідь. Посуньте собі краще стільчика й сядьте. Готові?

- Англія. Російських класиків не вчать.
- Голандія. Російських класиків не вчать.
- Крит. Не вчать.
- Португалія. Не вчать.
- Німеччина. Не вчать.
- Італія. Не вчать у звичайних школах.
- Чехія. Не вчать.
- Бельгія. Не вчать.
- Польща. Не вчать.
- Канада. Не вчать. Вчать українську.

Оце то фінт вухами! А як же вони живуть без знання російської літератури? Як?! Та наче нічого живуть. Краще, ніж ми. Економіка процвітає, закони працюють і війни немає.

Ану, язикі. Посперечайтеся ще зі мною, може на яку нову істину наштовхнете. Впевнені, що воно вам треба?