Sep 23, 2010 21:35
Спалені обвуглені вітрила.
Тільки дощ на мерехтінні вій.
В орігамі скластись вже не сила.
Мрій.
Сутінки приносять порожнечу.
Потиск рук на фоні поїздів.
Хтось украв твою примарну втечу.
Стій.
Площа губ окреслилась півколом.
Граєм в піжмурки. Кімната. Дзеркала.
І твоя присутність надто квола,
Щоб уберегти мене від Зла…
цей вірш я помітила, коли вибирала твори на літфест. він не найкращий, просто хотілося, щоб його прочитала одна людина, з якою я не спілкуюся.
П.С. - хочеш залишитися у пам*яті людини назавжди - подаруй їй якийсь побутовий предмет...чашку наприклад..
чоловіки,
пам*ять,
стосунки,
бажання,
твори