Apr 01, 2011 16:49
Нічне місто...яке ж воно прекрасне. з його затишшям і лункою безлюдністю вулиць, з його поодинокими набридливими таксівками, передчуттям дощу в повітрі, запиленою бруківкою, гірляндами ліхтарів і світлими прямокутниками чужих життів. воно вливається в твої груди натомленим, наговореним за день повітрям, обвіває твоє лице вітром змін. воно мотивує замислитися над своєю сутністю і над усім життям. його приємно гортати, як улюблену книгу, в ньому добре заблудитися...моє нічне місто сповнене сльозами щастя і спогадами, друзями і знайомими, щемливими гудками поїздів і криками ворон, прогулянками, суперечками, святами, алкоголем, віршами, яблуками, музикантами. моє нічне місто розграфлене на сектори ейфорії і жалю, ностальгії і мрій, воно поцятковане символічними місцями і людьми. воно живе в мені і я живу в ньому. і я хочу щоб воно стало моїм вічним нічним містом...
пам*ять,
Львів,
психологія,
дорога