Ґвалт
Ґвалт
Володимирко сів у поїзд. Подивився на білет: "Купе номер вісім".
Він увійшов.
- Привіт! - почув він.
У купе сиділо троє жінок. Років, мабуть, по сорок. На столику - пляшка коньяку.
- Добридень, - сказав Володимирко.
Жінки дивилися на нього. Погляди були нахабні.
- Дивіться, який красень, - казала одна, білявка.
- А які ніжки! - додала брюнетка.
Володимирко почервонів.
- Годі засмучувати хлопця, - шикнула на них русява.
Володимирко поклав сумку попід нижню поличку і дістав "Чорного ворона" Шкляра. Заглибився у читання.
А сусідки не гаяли часу. За годину спустошили пляшку і взялися за другу.
Володимирко ловив на собі масні погляди.
- Випий з нами, - сказала білявка.
Хлопець хотів відмовитись.
- Ну хоч трошки, - сказала Русява. - Де ти ще скуштуєш такий коньяк?!
- Справжній "Білий лелека", - додала брюнетка
Володимиркові дали пластикового стаканчика. Він пригубив.
- До дна! - сказав хтось. Він послухав - і опалив рота.
Ноги стали ватними. Розум затуманило.
Ніби з-поза стіни долітали голоси супутниць. Жінки реготали. Потім про щось домовлялися.
Володимирко відчув чиюсь руку на коліні. Спробував відсунутись.
- Ну чом ти такий злий? - спитала білявка.
Вона обійняла хлопця.
- Не треба... - почав той.
- Треееба, - сказала білявка.
Вона пригорнула його до себе.
- Відпустіть!
- А от не відпущу, - зареготала п'яна.
- В мене вже є наречена! - збрехав Володимирко.
- Ну й де вона? - засміялася білявка.
- Вдома...
- Та це ж далеко, - сказала русява. - Вона й не дізнається.
- Вона вам всім покаже! - закричав Володимирко.
Жінки зареготали.
- А ми її не боїмося! - сказала брюнетка.
- Ну, будь добрим хлопчиком... - посміхнулася білявка. Вона сунула руку хлопцеві поміж ноги. Стиснула пальцями прутень.
Володимирко спробував вирватися, але інші жінки вхопили його за руки. Хотів закричати, але жіноча долоня закрила рота.
Він відчув, що з нього знімають шортики, сімейні трусики...
- Ухти, - казали жінки. Лапали його, як хотіли. Хтось так стиснув прутень, що стало боляче. В жінок були гострі довгі нігті, що дряпали тіло...
Білявка випила склянку коньяку.
- Хай мені полиже!
Жінки зареготали. Володимирка поставили на коліна. Білявка задрала спідницю, спустила труси. Хлопця ткнули туди обличчям. Він відсторонився.
- Куди?! - гукнула брюнетка.
Йому дали ляпаса.
- Лижи!
Розкішниця була брудна. Пахнула потом і сечею. Переборюючи тошноти, хлопець лизнув.
- От і молодець, - сказала білявка. - Давай, активніше.
Володимирко підкорився. Було огидно і соромно.
О, як чекав він на справжнє кохання! Уявляв собі ліс, і дівчину - сильну і добру. Мріяв, як дивуватиметься її повнявому випуклому сраченяті...
Але мрії було поплюжено цими брудними п'яничками!
Володимирко намагався не думати про те, що відбувається. Відключитись... Тупо ворушив язиком, та й все. Зрештою, яка різниця, що лизати...
Білявка забилася у конвульсіях і кінчила. Володимирко хотів витерти рота, але не встиг - його штовхнули поміж ноги брунетці. Ще одна немита розкішниця, тільки волосся темне...
- О, ледь не забула!
Білявка дістала цифрового фотоапарата.
- Ану покажіться!
Володимирка фотографували під час кунілінгусу. Примушували висувати язика на цілу довжину. Розставляти ноги. Русява взаля у руку прутень, відкрила голівку. Так і сфоткали: голова поміж ногами однієї, прутень у руці іншої.
Брунетка кінчила, прийшла черга русявої. Усе повторилося. Коли та застогнала, Володимирко подумав, що його відпустять.
- Трахнемо його у прутень! - запропонувала білявка.
Хлопця поклали на підлогу. Натягнули презерватив.
- Тільки щоб не кінчив зашвидко, - зауважила брюнетка.
Вона дістала гумове кільце і перев'язала прутень біля основи. Першою сіла зверху. Володимиркові було боляче, але прутень стояв напружений. Ніяк не кінчиш! Жінки брали його по черзі, по кілька разів. Володимирко мріяв лише про одне - аби усе то швидше скінчилося! Аби відпустили!
Зрештою прутень відв'язали. Білявка взяла його рукою.
- Подивимось, яка в нього сперма!
Вона мастурбувала прутень різкими рухами, ледь не здераючи шкірку. Було боляче і неприємно.
- Давай я спробую, - русява діяла трохи м'якше, хоча все одно жорстко. Врешті-решт сперма брискнула. Володимирко не відчув жодної насолоди...
- Ну все, відпочивай! От твоя книжечка...
Вони підняли з підлоги "Чорного ворона".
- Але ж мусиш-таки випити... за кохання!
Вони заржали.
Володимиркові влили до горла півпляшки коньяку. Він не звик до міцних напоїв... Впав на ліжко і заснув.
Потяг зупинився у Тернополі. Жінки зібрали зібрали речі та пішли до виходу.
- А що як він комусь розповість? - спитала русява.
- Та встидатиметься! - обізвалася білявка.
- А якщо...
- Та дивіться, який він п'яний! - перервала брюнетка. - На завтра нічого не пам'ятатиме. Це здаватиметься сном...
Вона мала рацію.
© Олександра Шелковенко
Володимирко сів у поїзд. Подивився на білет: "Купе номер вісім".
Він увійшов.
- Привіт! - почув він.
У купе сиділо троє жінок. Років, мабуть, по сорок. На столику - пляшка коньяку.
- Добридень, - сказав Володимирко.
Жінки дивилися на нього. Погляди були нахабні.
- Дивіться, який красень, - казала одна, білявка.
- А які ніжки! - додала брюнетка.
Володимирко почервонів.
- Годі засмучувати хлопця, - шикнула на них русява.
Володимирко поклав сумку попід нижню поличку і дістав "Чорного ворона" Шкляра. Заглибився у читання.
А сусідки не гаяли часу. За годину спустошили пляшку і взялися за другу.
Володимирко ловив на собі масні погляди.
- Випий з нами, - сказала білявка.
Хлопець хотів відмовитись.
- Ну хоч трошки, - сказала Русява. - Де ти ще скуштуєш такий коньяк?!
- Справжній "Білий лелека", - додала брюнетка
Володимиркові дали пластикового стаканчика. Він пригубив.
- До дна! - сказав хтось. Він послухав - і опалив рота.
Ноги стали ватними. Розум затуманило.
Ніби з-поза стіни долітали голоси супутниць. Жінки реготали. Потім про щось домовлялися.
Володимирко відчув чиюсь руку на коліні. Спробував відсунутись.
- Ну чом ти такий злий? - спитала білявка.
Вона обійняла хлопця.
- Не треба... - почав той.
- Треееба, - сказала білявка.
Вона пригорнула його до себе.
- Відпустіть!
- А от не відпущу, - зареготала п'яна.
- В мене вже є наречена! - збрехав Володимирко.
- Ну й де вона? - засміялася білявка.
- Вдома...
- Та це ж далеко, - сказала русява. - Вона й не дізнається.
- Вона вам всім покаже! - закричав Володимирко.
Жінки зареготали.
- А ми її не боїмося! - сказала брюнетка.
- Ну, будь добрим хлопчиком... - посміхнулася білявка. Вона сунула руку хлопцеві поміж ноги. Стиснула пальцями прутень.
Володимирко спробував вирватися, але інші жінки вхопили його за руки. Хотів закричати, але жіноча долоня закрила рота.
Він відчув, що з нього знімають шортики, сімейні трусики...
- Ухти, - казали жінки. Лапали його, як хотіли. Хтось так стиснув прутень, що стало боляче. В жінок були гострі довгі нігті, що дряпали тіло...
Білявка випила склянку коньяку.
- Хай мені полиже!
Жінки зареготали. Володимирка поставили на коліна. Білявка задрала спідницю, спустила труси. Хлопця ткнули туди обличчям. Він відсторонився.
- Куди?! - гукнула брюнетка.
Йому дали ляпаса.
- Лижи!
Розкішниця була брудна. Пахнула потом і сечею. Переборюючи тошноти, хлопець лизнув.
- От і молодець, - сказала білявка. - Давай, активніше.
Володимирко підкорився. Було огидно і соромно.
О, як чекав він на справжнє кохання! Уявляв собі ліс, і дівчину - сильну і добру. Мріяв, як дивуватиметься її повнявому випуклому сраченяті...
Але мрії було поплюжено цими брудними п'яничками!
Володимирко намагався не думати про те, що відбувається. Відключитись... Тупо ворушив язиком, та й все. Зрештою, яка різниця, що лизати...
Білявка забилася у конвульсіях і кінчила. Володимирко хотів витерти рота, але не встиг - його штовхнули поміж ноги брунетці. Ще одна немита розкішниця, тільки волосся темне...
- О, ледь не забула!
Білявка дістала цифрового фотоапарата.
- Ану покажіться!
Володимирка фотографували під час кунілінгусу. Примушували висувати язика на цілу довжину. Розставляти ноги. Русява взаля у руку прутень, відкрила голівку. Так і сфоткали: голова поміж ногами однієї, прутень у руці іншої.
Брунетка кінчила, прийшла черга русявої. Усе повторилося. Коли та застогнала, Володимирко подумав, що його відпустять.
- Трахнемо його у прутень! - запропонувала білявка.
Хлопця поклали на підлогу. Натягнули презерватив.
- Тільки щоб не кінчив зашвидко, - зауважила брюнетка.
Вона дістала гумове кільце і перев'язала прутень біля основи. Першою сіла зверху. Володимиркові було боляче, але прутень стояв напружений. Ніяк не кінчиш! Жінки брали його по черзі, по кілька разів. Володимирко мріяв лише про одне - аби усе то швидше скінчилося! Аби відпустили!
Зрештою прутень відв'язали. Білявка взяла його рукою.
- Подивимось, яка в нього сперма!
Вона мастурбувала прутень різкими рухами, ледь не здераючи шкірку. Було боляче і неприємно.
- Давай я спробую, - русява діяла трохи м'якше, хоча все одно жорстко. Врешті-решт сперма брискнула. Володимирко не відчув жодної насолоди...
- Ну все, відпочивай! От твоя книжечка...
Вони підняли з підлоги "Чорного ворона".
- Але ж мусиш-таки випити... за кохання!
Вони заржали.
Володимиркові влили до горла півпляшки коньяку. Він не звик до міцних напоїв... Впав на ліжко і заснув.
Потяг зупинився у Тернополі. Жінки зібрали зібрали речі та пішли до виходу.
- А що як він комусь розповість? - спитала русява.
- Та встидатиметься! - обізвалася білявка.
- А якщо...
- Та дивіться, який він п'яний! - перервала брюнетка. - На завтра нічого не пам'ятатиме. Це здаватиметься сном...
Вона мала рацію.
© Олександра Шелковенко