Болеслав Прус
Болѣслав Прѹс.
Адіѩфорічєскаѩ пѣснѧ про бєзразлічноѥ как прѣїмущєствєнноѥ мѣсто спасѣніѩ.
//музыка й слова: Самсон
//Самсон Гєоргій і бѣзразлічнаѩ до музыкі нєпозволітєљность Слава Богу за Всьӧ:
Самсон: нєключімыѥ полузвукі й полупѣніѥ
нєпозволітѣљность: свѣрхдолжнаѩ гѵпѣрмусікіѩ
//слова:
Ты принєсла найдьӧнных кніжек кѵ́пу:
бољша́я часть - собрање сочінє́ній,
по-мо́йму, Болѣслава Прѹса,
и радостно спросіла у мѣня
(как бы вѣрнуть такой вопрωс):
чітать тѣбе їх їлі нѣт.
А ѩ был занѧт голҩвώю многωсло́йной
ї ѿвѣчал, как ѿвѣча́ют дѣтѧм,
прітворно улыбаѩсь, мол: к чѣму тѣбє такаѩ чѣпуха? -
тра-рам-пам-пам.
Тѣпєрь уж точно нѣт мѣня на свѣтє
и кніжек злопωлу́чных ѹж навѣрно,
но в случай этот с кніжкамі
я помню,
но в случай этот с кніжкамі
я вѣрю.
//нєкотороѥ ѻбъѩснєніѥ
вѣра
Почѣму мнѣ нєѻбходімо їмєнно што в͜ѣ͜р͜і͜т͜ь в случай пріноса моѥй бывшей жѣной глупых кніжек? Што такоѥ этот совѣршенно случайный случай? Ѻчѣвідно, што этот случай - ѥсть адіѩфора (ἀδιάφορα), тѣрмін мораљной ѳілосоѳії (стоїчєской), а послє - мораљной же ѳєѻлогії: он внѣ добра й зла, нє породіл (кромѣ пѣсні) нікакіх послєдствій в моѥй (і жѣны) жизні. Но, с другой стороны, ѻн был нѣкоторым точєчным ударом нємотівірованново счастьѩ (думаю, длѧ ѻбоїх) - который мы ѻбоѥ помнілі много лѣт послє. І на котором (счастьѥ) строїлі свої нєпростыѥ ѿношеніѩ. Это їспољзованіѥ всьӧ равно нє позволѧѥт дѣлать случай нєслучайным й пєдагогічєскім їлі ойкодомічєскім (домостроітєљным): ѥдінічнаѩ точка подобново случаѩ нє выводіт їз сѣбѧ нікакой лінії. Бољше тово: всѣ выводімыѥ ѿсюда лінії - выводѧҵа нє їз случаѩ, но їз собствєнных околопостроѩѥмых ліній. Точка же точку́ѥт гдѣ-то внѣ, хотѧ й рѧдом. Понѧтно, случай нєпєрєдаваѥм, нємімѣтічєн й стрѣміҵа сразу же їсчѣзнуть їз сознаніѩ. Ѥслі же ѻстайӧҵа в памѧті, то уже вмѣсто нѣво памѧть построѩѥт што-то болєѥ удобопостігаѥмоѥ.
прѣдпочтітєљность
Адіѩфора (бѣзразлічноѥ к добру/злу) - пугаѥт своѥй точѣчностью, сінгулѧрностью. Посѣму їзначаљно і подраздѣлѧлась еще у стоіков на прѣдпочтітєљную (проэгмєну, προηγμένα) й нєпрѣдпочтітєљную (апопроэгмєну, αποπροηγμένα).Выходіт, полностью адіафорічново (бѣзразлічново) нѣту: всьӧ равно нєдобро-нєзлоѥ тѣбѧ куда-то вѣдьӧт впѣрьӧд, продвігаѥт (проаго, προάγω), в сторону нє прѧмых лібо добра, лібо зла, но - їх косвѣнных послѣдствій.
Вот й їз случая с нѣдочтѣніѥм дурацково Прѹса Ларісой - ѩ с удовољствіѥм вывожу нєкоторыѥ добропослѣдствіѩ. Напрімєр, дѣлаю это тѣм нєдолгім момѣнтом счастіѩ, который храніл наш брак нєсмотрѧ на многіѥ апопроэгмєны. Понѧтноѥ дѣло, к самому случаю это ѿносіҵа уже ѻчѣњ косвѣнно, ѻпосрєдованно.
хрістіѩнськаѩ всѣдозволєнность
В этой косвѣнності - всьӧ дѣло. Паѵѣл говоріт, с ѻдной стороны: всьӧ дѣлайтє во славу Божію (1Кор. 10:31), т.ѥ. как будто бы воѻбщє унічтожаѥт адіѩфору, всьӧ становіҵа добрым. Ѻднако, понѧтноѥ дѣло, ѻстайӧҵа што-то ѥщьӧ, то лі прѧмо грѣх, то лі ѻкологрѣховноѥ, то лі ѻколочєловѣчєскоѥ. 1Кор. 6:12 как будто бы разрѣшаѥт сію двусмыслєнность: всьӧ мнѣ позволєно (позволітєљно, эѯестін, έξεστιν), но нє всьӧ - полєзно (сѵмферей, συμφέρει). Сію мысль Паѵѣл повторѧѥт ѥщьӧ раз чєрєз нєскољко глав того же посланіѩ (1Кор.10:23): всьӧ полєзно, но нє всьӧ назідаѥт (болєѥ коррєктно - с͜о͜зідаѥт, построѩѥт, ойкодомєй, οικοδομει). Но συμφέρει - это й выгода. Скажем так, проїзвољно продолжив мѣтафору - в построѥнії стѣны дома ѥсть какіѥ-то камні (кѵрпічі), го́дныѥ й нєго́дныѥ ідті в кладку. Выгода здѣсь - это логіка стѣны (їлі пєрєкрытіѩ, каково-то другово элємєнта постройкі).
Понѧтноѥ дѣло, такой строїтєљный подход нічѣво ѥщьӧ собствєнно хрістіѩнськово нє їмєѥт, но характєрєн длѧ любой мораљной ѳілосоѳії. Собствєнно хрістіѩнськоѥ в этом случаѥ дайӧт Лука (Лк.17:10) в ѻпісанії ѿвѣткі «їсполнівших повѣлєнноѥ» - «говорітє: мы рабы нічѣво нє стоѩщіѥ (αχρειοί, ахрэйой - негодные)». Ахрейӧс, ахрєстос - сіѥ нєпрігодный, нєнужный, бєсполєзный. С учьӧтом хрємы как нє стољко пользы, но й дєнєг, а-хрєстос - сіѥ прѧмо бєздєнєжный, как бы нє пріводѧщій ні к какой выгодє й пољзє Паѵла. А ѥслі взѧть ѥщьӧ чуть даљше - хрєма, дѣњгі, проїсходіт ѿ хросто́, χρωστώ - брать в долг. Собствєнно, лукіѩнськіѥ їсполнітєлі - внѣ пољзы-дєнєг-долга. На дрѣвнєрусском ахрєстос был (рабом) нєключімым. А на латыні - inutilis, нєїспољзуѥмым, даже ѻпасным, гѵбєљным.
Получаѥҵа, пољза хрістіѩнськаѩ - полностью бєсполєзна длѧ пољз ѻбычных. Ѻна нє пољзіт, но расходуѥт всуѥ. Домы́, построѩѥмыѥ - воѻбщє нє прігодны длѧ жизні. Это нє ойкос, мѣсто рождєніѩ й родства, но - мѣсто внѣ мѣста.
стройка как рост
Сам Спасѵтєљ длѧ ѻпісаніѩ Царства Божиѩ їспољзуѥт нє строїтєљныѥ, но растітєљныѥ мѣтафоры: зьӧрна й прозѧбаѥмыѥ їз ніх растєніѩ (целыѥ дѣрєвьѩ - їз малово горчічново зєрна). Логіка роста - імєѥт, в ѿлічіѥ ѿ постройкі - свої закономѣрності, но - законы роста всѣгда содєржат нєкоторую пустоту внутрі своѥй сѣрҵевіны: любой рост їмєѥт дѣло с тайной как головным мотором своѥво двіженіѩ.
Думаѥҵа, благоюмѣстно было бы процитіровать Друскіна, с ѥво тєѻріѥй дѣрєвьѥв:
«Дерево прикреплено к своему месту. В определенном месте корни выходят наружу в виде гладкого ствола. Но расположение деревьев в саду или в лесу не имеет порядка. Также определенное место, где корни выходят наружу, случайно» (Вѣстнікі й їх разговоры).
выводы
Любаѩ бєсполєзность может вѣсті к бєсполєзності ѥвангєљской. Посѣму й практічєскі полностью бєзполєзный Болѣслав Прѹс ѥсть нєкотороѥ зѣрно Царствіѩ Божиѩ, откєдово ѻно пошло́ в рост внутрі мѣнѧ. Пошло́ так, как ѩ нє могу ні понѧть, ні даже почувствовать (напрімєр, ѩ потєрѧл саму Ларісу, недочітавшую Прѹса - й спасібо їм ѻбоїм за это). Ѩ - хвала Аллаху - нє в состоѩнії монєтізіровать (хрєматізіровать) сѣй случай роста. Но он - рост - проїсходіт, растьӧт. Посѣму ѩ і вѣрую в нѣво.
https://soundcloud.com/samson-georgiy/prous
https://www.facebook.com/slavaboguzavsio/posts/732261906900571
||| https://www.facebook.com/slavaboguzavsio
||| пѣсни: https://soundcloud.com/samson-georgiy
||| відєω: https://www.youtube.com/playlist?list=PLT2Z6MI4px5Bi2MNO-Ob6M9kuY7EdQ5gO
Адіѩфорічєскаѩ пѣснѧ про бєзразлічноѥ как прѣїмущєствєнноѥ мѣсто спасѣніѩ.
//музыка й слова: Самсон
//Самсон Гєоргій і бѣзразлічнаѩ до музыкі нєпозволітєљность Слава Богу за Всьӧ:
Самсон: нєключімыѥ полузвукі й полупѣніѥ
нєпозволітѣљность: свѣрхдолжнаѩ гѵпѣрмусікіѩ
//слова:
Ты принєсла найдьӧнных кніжек кѵ́пу:
бољша́я часть - собрање сочінє́ній,
по-мо́йму, Болѣслава Прѹса,
и радостно спросіла у мѣня
(как бы вѣрнуть такой вопрωс):
чітать тѣбе їх їлі нѣт.
А ѩ был занѧт голҩвώю многωсло́йной
ї ѿвѣчал, как ѿвѣча́ют дѣтѧм,
прітворно улыбаѩсь, мол: к чѣму тѣбє такаѩ чѣпуха? -
тра-рам-пам-пам.
Тѣпєрь уж точно нѣт мѣня на свѣтє
и кніжек злопωлу́чных ѹж навѣрно,
но в случай этот с кніжкамі
я помню,
но в случай этот с кніжкамі
я вѣрю.
//нєкотороѥ ѻбъѩснєніѥ
вѣра
Почѣму мнѣ нєѻбходімо їмєнно што в͜ѣ͜р͜і͜т͜ь в случай пріноса моѥй бывшей жѣной глупых кніжек? Што такоѥ этот совѣршенно случайный случай? Ѻчѣвідно, што этот случай - ѥсть адіѩфора (ἀδιάφορα), тѣрмін мораљной ѳілосоѳії (стоїчєской), а послє - мораљной же ѳєѻлогії: он внѣ добра й зла, нє породіл (кромѣ пѣсні) нікакіх послєдствій в моѥй (і жѣны) жизні. Но, с другой стороны, ѻн был нѣкоторым точєчным ударом нємотівірованново счастьѩ (думаю, длѧ ѻбоїх) - который мы ѻбоѥ помнілі много лѣт послє. І на котором (счастьѥ) строїлі свої нєпростыѥ ѿношеніѩ. Это їспољзованіѥ всьӧ равно нє позволѧѥт дѣлать случай нєслучайным й пєдагогічєскім їлі ойкодомічєскім (домостроітєљным): ѥдінічнаѩ точка подобново случаѩ нє выводіт їз сѣбѧ нікакой лінії. Бољше тово: всѣ выводімыѥ ѿсюда лінії - выводѧҵа нє їз случаѩ, но їз собствєнных околопостроѩѥмых ліній. Точка же точку́ѥт гдѣ-то внѣ, хотѧ й рѧдом. Понѧтно, случай нєпєрєдаваѥм, нємімѣтічєн й стрѣміҵа сразу же їсчѣзнуть їз сознаніѩ. Ѥслі же ѻстайӧҵа в памѧті, то уже вмѣсто нѣво памѧть построѩѥт што-то болєѥ удобопостігаѥмоѥ.
прѣдпочтітєљность
Адіѩфора (бѣзразлічноѥ к добру/злу) - пугаѥт своѥй точѣчностью, сінгулѧрностью. Посѣму їзначаљно і подраздѣлѧлась еще у стоіков на прѣдпочтітєљную (проэгмєну, προηγμένα) й нєпрѣдпочтітєљную (апопроэгмєну, αποπροηγμένα).Выходіт, полностью адіафорічново (бѣзразлічново) нѣту: всьӧ равно нєдобро-нєзлоѥ тѣбѧ куда-то вѣдьӧт впѣрьӧд, продвігаѥт (проаго, προάγω), в сторону нє прѧмых лібо добра, лібо зла, но - їх косвѣнных послѣдствій.
Вот й їз случая с нѣдочтѣніѥм дурацково Прѹса Ларісой - ѩ с удовољствіѥм вывожу нєкоторыѥ добропослѣдствіѩ. Напрімєр, дѣлаю это тѣм нєдолгім момѣнтом счастіѩ, который храніл наш брак нєсмотрѧ на многіѥ апопроэгмєны. Понѧтноѥ дѣло, к самому случаю это ѿносіҵа уже ѻчѣњ косвѣнно, ѻпосрєдованно.
хрістіѩнськаѩ всѣдозволєнность
В этой косвѣнності - всьӧ дѣло. Паѵѣл говоріт, с ѻдной стороны: всьӧ дѣлайтє во славу Божію (1Кор. 10:31), т.ѥ. как будто бы воѻбщє унічтожаѥт адіѩфору, всьӧ становіҵа добрым. Ѻднако, понѧтноѥ дѣло, ѻстайӧҵа што-то ѥщьӧ, то лі прѧмо грѣх, то лі ѻкологрѣховноѥ, то лі ѻколочєловѣчєскоѥ. 1Кор. 6:12 как будто бы разрѣшаѥт сію двусмыслєнность: всьӧ мнѣ позволєно (позволітєљно, эѯестін, έξεστιν), но нє всьӧ - полєзно (сѵмферей, συμφέρει). Сію мысль Паѵѣл повторѧѥт ѥщьӧ раз чєрєз нєскољко глав того же посланіѩ (1Кор.10:23): всьӧ полєзно, но нє всьӧ назідаѥт (болєѥ коррєктно - с͜о͜зідаѥт, построѩѥт, ойкодомєй, οικοδομει). Но συμφέρει - это й выгода. Скажем так, проїзвољно продолжив мѣтафору - в построѥнії стѣны дома ѥсть какіѥ-то камні (кѵрпічі), го́дныѥ й нєго́дныѥ ідті в кладку. Выгода здѣсь - это логіка стѣны (їлі пєрєкрытіѩ, каково-то другово элємєнта постройкі).
Понѧтноѥ дѣло, такой строїтєљный подход нічѣво ѥщьӧ собствєнно хрістіѩнськово нє їмєѥт, но характєрєн длѧ любой мораљной ѳілосоѳії. Собствєнно хрістіѩнськоѥ в этом случаѥ дайӧт Лука (Лк.17:10) в ѻпісанії ѿвѣткі «їсполнівших повѣлєнноѥ» - «говорітє: мы рабы нічѣво нє стоѩщіѥ (αχρειοί, ахрэйой - негодные)». Ахрейӧс, ахрєстос - сіѥ нєпрігодный, нєнужный, бєсполєзный. С учьӧтом хрємы как нє стољко пользы, но й дєнєг, а-хрєстос - сіѥ прѧмо бєздєнєжный, как бы нє пріводѧщій ні к какой выгодє й пољзє Паѵла. А ѥслі взѧть ѥщьӧ чуть даљше - хрєма, дѣњгі, проїсходіт ѿ хросто́, χρωστώ - брать в долг. Собствєнно, лукіѩнськіѥ їсполнітєлі - внѣ пољзы-дєнєг-долга. На дрѣвнєрусском ахрєстос был (рабом) нєключімым. А на латыні - inutilis, нєїспољзуѥмым, даже ѻпасным, гѵбєљным.
Получаѥҵа, пољза хрістіѩнськаѩ - полностью бєсполєзна длѧ пољз ѻбычных. Ѻна нє пољзіт, но расходуѥт всуѥ. Домы́, построѩѥмыѥ - воѻбщє нє прігодны длѧ жизні. Это нє ойкос, мѣсто рождєніѩ й родства, но - мѣсто внѣ мѣста.
стройка как рост
Сам Спасѵтєљ длѧ ѻпісаніѩ Царства Божиѩ їспољзуѥт нє строїтєљныѥ, но растітєљныѥ мѣтафоры: зьӧрна й прозѧбаѥмыѥ їз ніх растєніѩ (целыѥ дѣрєвьѩ - їз малово горчічново зєрна). Логіка роста - імєѥт, в ѿлічіѥ ѿ постройкі - свої закономѣрності, но - законы роста всѣгда содєржат нєкоторую пустоту внутрі своѥй сѣрҵевіны: любой рост їмєѥт дѣло с тайной как головным мотором своѥво двіженіѩ.
Думаѥҵа, благоюмѣстно было бы процитіровать Друскіна, с ѥво тєѻріѥй дѣрєвьѥв:
«Дерево прикреплено к своему месту. В определенном месте корни выходят наружу в виде гладкого ствола. Но расположение деревьев в саду или в лесу не имеет порядка. Также определенное место, где корни выходят наружу, случайно» (Вѣстнікі й їх разговоры).
выводы
Любаѩ бєсполєзность может вѣсті к бєсполєзності ѥвангєљской. Посѣму й практічєскі полностью бєзполєзный Болѣслав Прѹс ѥсть нєкотороѥ зѣрно Царствіѩ Божиѩ, откєдово ѻно пошло́ в рост внутрі мѣнѧ. Пошло́ так, как ѩ нє могу ні понѧть, ні даже почувствовать (напрімєр, ѩ потєрѧл саму Ларісу, недочітавшую Прѹса - й спасібо їм ѻбоїм за это). Ѩ - хвала Аллаху - нє в состоѩнії монєтізіровать (хрєматізіровать) сѣй случай роста. Но он - рост - проїсходіт, растьӧт. Посѣму ѩ і вѣрую в нѣво.
https://soundcloud.com/samson-georgiy/prous
https://www.facebook.com/slavaboguzavsio/posts/732261906900571
||| https://www.facebook.com/slavaboguzavsio
||| пѣсни: https://soundcloud.com/samson-georgiy
||| відєω: https://www.youtube.com/playlist?list=PLT2Z6MI4px5Bi2MNO-Ob6M9kuY7EdQ5gO