ТСР, Весняний семестр 2017: підсумки
ТСР. Які емоції викликає ця абревіатура у вас? Кожен спудей Могилянки впевнено скаже, що ТСР - радість, ТСР - щастя, ТСР - ковток свіжого повітря та довгоочікуваний перепочинок на шляху до великої мети. Тиждень самостійної роботи, створений для, власне, роботи, дозволяє не тільки плідно попрацювати, але й увійти у другу половину семестру зі свіжими силами та бажанням вчитися.
Цей пост присвячений моєму Тижню самостійної роботи у Весняному семестрі 2017 року.
1. "Сделал дело - гуляй смело" - не про нас. У перший же день ТСР'у ми відправилися в Бориспіль, щоб сісти на літак до Вільнюса. Подорож до Литви була, вже традиційно, запланована за два тижні до відльоту.
2. "Laukiamas!" (або "Ласкаво просимо!") сказала Литва, але зустріла похмурою погодою. Ніщо не нагадувало того, що ми знаходилися на території колишнього СРСР, окрім того, що практично всі навкруги розуміли російську мову та з радістю відповідали нею на будь-які наші питання. Шкода, але російська все ще має статус lingua franca у країнах "Східного блоку". З аеропорту Вільнюса (або oro uostas, як назвали б його самі литовці) до центру міста ми дісталися потягом, який долає весь шлях за неймовірні вісім хвилин.
3. Ми заселилися у прекрасний хостел, який розташовувався у мальовничому парку в середмісті, та відправилися отримувати перші враження про Вільнюс.
4. Вільнюс одразу вразив нас своєю красою та привітністю. Здавалося, що на Землі немає затишнішого місця.
5. Настав вечір, і тихі вулички стали ще більш безлюдними, ще більш таємничими. Повечерявши, ми повернулися в хостел, щоб добре відпочити та зранку продовжити прогулянки цим прекрасним містом.
6. Перший понеділок ТСР'у в Литві, схоже, сильно сумував через те, що він же був і останнім, бо з самого ранку і до вечора було холодно і лив дощ. Звичайно, це не стало нам на заваді, і ми відправилися снідати в Ужупіс - "Республіку Заріччя", що розташовується на правому березі річки Вільнялє. Там живуть митці, які люблять творити, кохати та писати закони. Ужупіс має власну конституцію, де сказано, серед всього іншого, що кожна собака має право бути собакою.
7. Беззаперечно, погода створювала особливу атмосферу, яка, варто сказати, Вільнюсу дуже пасує. На фото - Костел Святої Анни, перлина міста, що чарує своєю красою.
8.
9. Ми як спудеї не могли знехтувати нагодою завітати до Вільнюського університету та познайомитися з його цікавинками. Цей університет розташований у самісінькому центрі міста, поруч з Президентським палацом, та вважається одним з найстаріших у Східній Європі.
10. Тут же розташований пам'ятний знак на честь Тараса Шевченка. Кобзар провів декілька років свого життя у цьому місті.
11. Інтер'єри Костелу Святих Іоаннів, який розташований на території університету, вражають своєю красою.
12. Після цього ми попрямували до Катедральної площі - однієї з центральних площ міста, де розташований Національний музей та Латинська Катедра зі дзвіницею.
13. Катедра була закрита, а от дзвіниця - ні, чим ми і скористалися, щоб насолодитися видами середмістя з висоти десятиповерхового будинку.
14. Одна з головних пам'яток Вільнюса - вежа Гедиміна, що є залишками замку, який розташовувався на холмі над Катедральною площею. На жаль, він був закритий на ремонт, тому нам вдалося побачити його тільки з відстані.
15. Як не дивно, на дзвіниці були дзвони, і в них навіть можна було бити.
16. Дощ, звичайно, створював особливу атмосферу, але через нього доводилося часто перериватися на каву.
17. Після чергової такої перерви ми піднялися до Трьох Хрестів у Калнайському парку. За легендою, литовські язичники стратили тут сімох християнських ченців. Сотні років потому, це місце стало найкращим оглядовим майданчиком Вільнюса.
18. Сил залишалося все менше, тому доволі скоро ми пообідали і пішли до хостелу, проходячи повз численні цікавинки міста.
19. Центральна вулиця Вільнюса не може похвалитися величезними розмірами, але, беззаперечно, вражає своєю красою.
20. Вид на Латинську Катедру.
21. Обсерваторія Вільнюського університету.
22. Другий день прогулянок у Вільнюсі закінчився рано, щоб поступитися місцем відпочинку. Вже наступного ранку нам треба було їхати в аеропорт і повертатися до Києва. До рейсу залишалося кілька годин, які ми витратили на сніданок, купівлю сувенірів та надсилання поштівок. На фото - литовське політичне вуличне мистецтво.
23. Вже за годину короткого перельоту ми поздоровалися з рідними схилами Дніпра.
Так закінчилася наша невеличка подорож на початку ТСР'у. Подальші дні були наповнені важкою роботою та підготовкою до продовження повноцінного навчання. Що буде далі? Побачимо. Певен, що це не останній цікавий пост у цьому блозі. Stay tuned!
Цей пост присвячений моєму Тижню самостійної роботи у Весняному семестрі 2017 року.
1. "Сделал дело - гуляй смело" - не про нас. У перший же день ТСР'у ми відправилися в Бориспіль, щоб сісти на літак до Вільнюса. Подорож до Литви була, вже традиційно, запланована за два тижні до відльоту.
2. "Laukiamas!" (або "Ласкаво просимо!") сказала Литва, але зустріла похмурою погодою. Ніщо не нагадувало того, що ми знаходилися на території колишнього СРСР, окрім того, що практично всі навкруги розуміли російську мову та з радістю відповідали нею на будь-які наші питання. Шкода, але російська все ще має статус lingua franca у країнах "Східного блоку". З аеропорту Вільнюса (або oro uostas, як назвали б його самі литовці) до центру міста ми дісталися потягом, який долає весь шлях за неймовірні вісім хвилин.
3. Ми заселилися у прекрасний хостел, який розташовувався у мальовничому парку в середмісті, та відправилися отримувати перші враження про Вільнюс.
4. Вільнюс одразу вразив нас своєю красою та привітністю. Здавалося, що на Землі немає затишнішого місця.
5. Настав вечір, і тихі вулички стали ще більш безлюдними, ще більш таємничими. Повечерявши, ми повернулися в хостел, щоб добре відпочити та зранку продовжити прогулянки цим прекрасним містом.
6. Перший понеділок ТСР'у в Литві, схоже, сильно сумував через те, що він же був і останнім, бо з самого ранку і до вечора було холодно і лив дощ. Звичайно, це не стало нам на заваді, і ми відправилися снідати в Ужупіс - "Республіку Заріччя", що розташовується на правому березі річки Вільнялє. Там живуть митці, які люблять творити, кохати та писати закони. Ужупіс має власну конституцію, де сказано, серед всього іншого, що кожна собака має право бути собакою.
7. Беззаперечно, погода створювала особливу атмосферу, яка, варто сказати, Вільнюсу дуже пасує. На фото - Костел Святої Анни, перлина міста, що чарує своєю красою.
8.
9. Ми як спудеї не могли знехтувати нагодою завітати до Вільнюського університету та познайомитися з його цікавинками. Цей університет розташований у самісінькому центрі міста, поруч з Президентським палацом, та вважається одним з найстаріших у Східній Європі.
10. Тут же розташований пам'ятний знак на честь Тараса Шевченка. Кобзар провів декілька років свого життя у цьому місті.
11. Інтер'єри Костелу Святих Іоаннів, який розташований на території університету, вражають своєю красою.
12. Після цього ми попрямували до Катедральної площі - однієї з центральних площ міста, де розташований Національний музей та Латинська Катедра зі дзвіницею.
13. Катедра була закрита, а от дзвіниця - ні, чим ми і скористалися, щоб насолодитися видами середмістя з висоти десятиповерхового будинку.
14. Одна з головних пам'яток Вільнюса - вежа Гедиміна, що є залишками замку, який розташовувався на холмі над Катедральною площею. На жаль, він був закритий на ремонт, тому нам вдалося побачити його тільки з відстані.
15. Як не дивно, на дзвіниці були дзвони, і в них навіть можна було бити.
16. Дощ, звичайно, створював особливу атмосферу, але через нього доводилося часто перериватися на каву.
17. Після чергової такої перерви ми піднялися до Трьох Хрестів у Калнайському парку. За легендою, литовські язичники стратили тут сімох християнських ченців. Сотні років потому, це місце стало найкращим оглядовим майданчиком Вільнюса.
18. Сил залишалося все менше, тому доволі скоро ми пообідали і пішли до хостелу, проходячи повз численні цікавинки міста.
19. Центральна вулиця Вільнюса не може похвалитися величезними розмірами, але, беззаперечно, вражає своєю красою.
20. Вид на Латинську Катедру.
21. Обсерваторія Вільнюського університету.
22. Другий день прогулянок у Вільнюсі закінчився рано, щоб поступитися місцем відпочинку. Вже наступного ранку нам треба було їхати в аеропорт і повертатися до Києва. До рейсу залишалося кілька годин, які ми витратили на сніданок, купівлю сувенірів та надсилання поштівок. На фото - литовське політичне вуличне мистецтво.
23. Вже за годину короткого перельоту ми поздоровалися з рідними схилами Дніпра.
Так закінчилася наша невеличка подорож на початку ТСР'у. Подальші дні були наповнені важкою роботою та підготовкою до продовження повноцінного навчання. Що буде далі? Побачимо. Певен, що це не останній цікавий пост у цьому блозі. Stay tuned!