спляче
Буває, у снах починаєш творити.
Приснився вірш. У сні читаю його з паперу. І аж дух перепирає - такий кльовий! Тут розумію: це ж мій сон, отже це мій вірш! Прокинувся. А в голові лишилося тільки два останні рядки:
А стелі - постеляться
Постелі вже стеляться
І тільки того й лишилося в голові, що вірш про двох людей, про нього і про неї, в яких нічого нема, крім них самих і віри в майбутнє.
А ще сняться пісні.
Одного разу - гітарна партія, іншого - якийсь запальний ритм для драм”н”бейсу. Але от проблема: нотного стану, щоб записати, - не знаю, наспівати комусь, щоб хтось підібрав - не виходить (бо ніч!). А на ранок усе вивітрюється. Навіть без двох рядків.
Приснився вірш. У сні читаю його з паперу. І аж дух перепирає - такий кльовий! Тут розумію: це ж мій сон, отже це мій вірш! Прокинувся. А в голові лишилося тільки два останні рядки:
А стелі - постеляться
Постелі вже стеляться
І тільки того й лишилося в голові, що вірш про двох людей, про нього і про неї, в яких нічого нема, крім них самих і віри в майбутнє.
А ще сняться пісні.
Одного разу - гітарна партія, іншого - якийсь запальний ритм для драм”н”бейсу. Але от проблема: нотного стану, щоб записати, - не знаю, наспівати комусь, щоб хтось підібрав - не виходить (бо ніч!). А на ранок усе вивітрюється. Навіть без двох рядків.