Вернутся ли настоящие левые в будущую Раду ?
На минулих парламентських виборах «за бортом» залишилися крайні фланги - Свобода і КПУ, партії з більш чіткою політичною нішею, які традиційно пропонували виборцям альтернативу, ідею ... Чи можна вважати це остаточною смертю «крайніх» і «ідейних» проектів на українському електоральному полі?
Ідеї на відміну від політичних партій не вмирають. Політика в Україні є досить персоніфікованою, тому навіть ідеологічні партії асоціюються в людей з конкретними політиками. Цього разу виборець певно не побачив перспективи за лідерами названих сил. Наприклад, комуністів знають за Симоненком, Свободу - за Тягнибоком чи Фаріон. На цих виборах люди віддали голоси за тих, хто були їм більш близькими до душі - як-то Яценюк, Ляшко чи Садовий, не розуміючи відмінностей їхніх політичних програм. До речі, багато партій використовували ліві гасла - захистити просту людину, «людина - понад усе», націоналізація стратегічних підприємств, підвищення податків для крупного бізнесу, стабільна виплата чи підвищення зарплат і пенсій.
Якоїсь альтернативи ні комуністи ні, скажімо, "праві" суспільству не надали, тому і не отримали достатньої кількості голосів для проходження в Раду. Але не варто забувати, що в окремих областях ці партії набрали досить пристойні відсотки, а в традиційно робочому Донбасі через АТО багато хто не зміг проголосувати, тому крапку ставити зарано. Більше того, на електоральному полі зліва й справа слід очікувати нових "гравців".
Чи актуальний для поточної політичної повістки, в умовах кризи, запит українського соціуму на соціальну справедливість, на боротьбу з нерівністю та зростаючою тотальною бідністю?
Безперечно. Євромайдан рік тому збирався не тільки задля євроінтеграції нашої держави, а і задля досягнення європейських стандартів життя людей, проти криміналу у владі, кричущої несправедливості і корупції. Бідність в нас поки не тотальна - один працює, другий господарство утримує, але ми значно програємо всім країнам Європи за розміром середньої заробітної плати. Знецінення гривні також зменшило наші доходи майже в два рази.
Звичайно наймані працівники і пенсіонери хочуть отримувати більше, але ситуація з війною на Сході, - коли кожного дня гинуть захисники нашої землі, не вистачає грошей на армію, - робить соціальні запити населення ніби "непатріотичними" чи навіть "ворожими".
Ситуацію із соціальним протестом Уряду вдасться втримати якщо буде мінімально забезпечено тепло, газ та виплату зарплат і пенсій. Люди стерплять це, оскільки налякані загрозою війни. Зупинити війну і втримати державу - через захист кордонів і реформи - наразі найголовніше.
Навколо яких ідей - а вибір великий - комуністичних, соціалістичних чи соціал-демократичних - міг би виникнути новий Лівий рух?
Радянський Союз зробив українцям надійне щеплення від бажання збудувати комунізм. Навіть соціалісти сприймаються в Україні дещо по-радянські. Молодь завжди є основним рушієм змін, а комунізм з соціалізмом зараз не в тренді, себто не модні, на відміну від 1917 року, коли майже всі політичні сили були лівими чи лівоцентристськими. Вважаю що новим поштовхом для розвитку лівого руху міг би бути конструктивний лівий патріотизм, який сповідували Ганді в Індії і Мандела в ПАР. Чому? Бо в Україні ліві асоціюються виключно із СРСР, Росією і Митним Союзом.
Нові ж ліві мусять показати, що вони хочуть жити в Україні і боротимуться за добробут людей у своїй державі, а не під протекторатом непередбачуваного сусіда. Також вважаю, що ідеологічною платформою сучасних лівих має стати європейська соціал-демократія за шведським прикладом.
Лівим треба навчитися діяти в сучасних умовах сучасними методами, адаптувати свої програми, гасла и способи комунікації з виборцями до реалій.
Традиційно в Україні ностальгія по комунізму асоціювалася з радянським минулим, з Кремлем, ідеями «Русского мира». Чи може Лівий проект знайти своє місце на українському електоральному полі, як проект про-кремлівський, проросійський, що явно буде затребуване ще довго у виборців східних регіонів, незважаючи навіть на результати АТО?
Якщо подивитися на результати Парламентських виборів, то такий проект вже є - це комуністи. Завдання для соціуму - мати не про-кремлівських, а проукраїнських лівих, які б доносили до влади голос простого робітника, студента, пенсіонера, малого підприємця. Чомусь в Європарламенті 25% - це соціалісти і соціал-демократи. Мати в законодавчому органі представників всіх політичних течій - лівих, правих, центристів - запорука політичної стабільності в країні. Сучасним лівим потрібно потужно працювати з людьми на Сході та Півдні України, адже політики з демократичного табору часто-густо не сприймаються російськомовним населенням.
Впровадження європейських цінностей, перспективи членства в ЄС стануть в майбутньому частиною політичного життя Європи і для нових лівих в Україні, залучаючи їх у інтеграцію з системою європейських лівих партій та організацій?
Це можливо, але Європейські партії воліють мати справу з партіями, представленими у парламенті. Наприклад, Європейська народна партія співпрацює із Батьківщиною, а Європейські соціалісти колись були партнерами Партії регіонів. Звичайно було б добре, якби ліві сили Європи підтримали нові "стартапи" в лівому політичному спектрі України шляхом навчання, ознайомчих візитів, обміну досвідом.
Що могло б сприяти появі в майбутній Верховній раді Лівого флангу - об`єднання вже існуючих лівих проектів, поява харизматичного лідера? Або ж у Лівого проекту вже «прописана доля» непрохідного (не зможе подолати необхідний бар`єр) або роль технічної партії (об`єднання/проекту/блоку ...)?
Якщо знизити прохідний бар’єр до 3%, замінити грошову заставу збором підписів виборців, обмежити використання політичної реклами на ТБ, тощо - шанси бути представленими в Парламенті для лівих значно б зросли. Перспектива повернення є, але для цього слід провести ґрунтовну роботу.
Потрібні нові лідери та спікери, експерти з реформ - за ними може і старі ліві проекти підтягнуться. Слід мати чітку програму на основі досвіду європейців, яка б давала альтернативні рішення політиці Уряду, яка проводиться в інтересах крупного капіталу. І звичайно необхідно замислюватись над матеріально-технічною базою, без цього в сучасних умовах вибори не виграти. Це програма років на п`ять як мінімум. Так можна реалізувати Лівий поворот.
Володимир Шемаєв, кандидат економічних наук, перший номер виборчого списку партії «Блок лівих сил України»
тать целиком:http://dialogs.org.ua/ru/dialog/page170-2662.html
Бесіду вела Євгенія Тхор
Если в Украине скупают региональные партии, значит выборы не за горами... Все станут левыми?
- 23 дек, 2014 в 10:20
Укрепление политсил на местном уровне - это сигнал для Киева от регионов о желании быть самостоятельными. Предстоящие местные выборы, которые, вероятно, состоятся осенью следующего года, уже всколыхнули одесский политикум: местные лидеры потихоньку начинают обзаводиться партиями и проводить первые съезды. Политологи прогнозируют им неплохие шансы на победу.( Продолжение )
Читать целиком:http://dialogs.org.ua/ru/dialog/page170-2662.html