Украіна-не Ізраїль

Dec 18, 2015 22:18


Була така книжечка у Кучми Л.Д. під назвою "Україна- не Росія". Трохи змінив назву на більш сучасну: Украіна - не Ізраїль. На жаль. Повернусь до своїх постів початку цього року з приводу розвитку подій в ОРДіЛО. Захід бачить вихід лише у виконанні Мінських домовленостей і протискає своє бачення як може. То Морель, то Макрель, то ще чорт із дияволом. Але тенденція останнього часу стала вже наочною: кроки робляться усіма сторонами. Те, що ці кроки про людське око, то вже друге питання. Але давайте все ж згадаємо декілька моментів:

  1. РФ-знищення погано контрольованих та найбільш одіозних бойовиків (Дрьомов лише найбільш відомий)  на користь тих, кого нам підсунуть для домовле­ностей.

  2. Зміна методичних матеріалів у таких "блогерів", як Шарій-мовляв, є там деякі неконтрольовані і навіть мародери, але ж від них страждає простий народ, «оні же люді». Статті про те, що є такі люди, котрі бояться повернення до України, хоча вони  і не є учасниками НЗФ і навіть виконують важливі функції для бідно­го населення, кинутого напризволяще (лікарі, вчителі, чиновники тощо) лише через пропаганду бойовиків та відсутність сигналів з боку державної влади України.

  3. Україна-знищення неконтрольованих...(див. п.1). Прийде ще час, коли отримає­мо більш інформації про постать, а точніше, функції Яроша в правому русі, але основне і так зрозуміло було з початку. «...пізнаєте їх по справах їх, а не сло­вах.»

  4. Деякі представники інтелігенції щиро будуть розкручувати тему примирення, порозуміння та об'єктивного висвітлення подій, яку почали Жадан та А. Станко. Вказуючи на реальну зацікавленість влади у продовженні війни, критикуючи тих, хто ловить рибку у каламутній воді та закликаючи відійти від шаблонного, чорно-білого сприйняття дійсності і бла-бла-бла у руслі європейських цін­ностей. Бажання йти проти мейнстріму та навіть задавати напрямок думки, від­мінний від більшості, бажання таких «громадян світу» відокремитись від неро­зумних радикалів з обох боків та розуміння, що хвиля патріотизму (справжньо­го або удаваного), як і будь-яка хвиля, спаде - це, звісно, круто. А тому це най­ближчий тренд серед інтелігенції.

Зрозуміло, що ані зброї, ані грошей на війну нам не дадуть. А під «проекти відновлен­ня Донбасу» кошти обіцяють виділити, а це вже цікаво. Як для наших злодіїв, так і для європейських шахраїв, котрі мають свою долю відкату від наших. Зрозуміло, що умови Мінських угод найбільш задовольняють Кремль в цілому, а нюанси можна буде ще перекрутити 100 разів (спочатку «вибори», потім кордон і т.д.). Зняття санкцій ду­же необхідно Європі і лише вплив Вашингтону та чітка позиція безпосередніх сусідів РФ, в першу чергу, країн Балтії та Польщі, не давали це зробити до цього часу. Днями було виведено з ладу одну з коксових батарей у Запоріжжі, і це один з сигналів для Порошенка, хто контролює важку промисловість, яка в нашому індустріальному ще суспільстві відіграє важливу роль. Ахмєтов залишиться напівтіньовим королем що­найменше Донбасу, таким собі Кадировим, котрій пообіцяє спокій в цьому регіоні. То­му майбутнє в цілому зрозуміле. Виходячи з цього, прошу вас не витрачати нервову енергію, брати і сестри. Краще все ж знати до чого все  хилиться та бути до цього го­товим. А що зробимо із майбутнім? Українці вже багато див наробили і багато хитро­мудрих схем та міфів зруйнували. Наступний пост присвячу тому, що Європа із цією страусовою політикою і сама втрапила в халепу і нас затягує.

війна

Previous post Next post
Up