I день iде, i нiч iде
Позвольте ещё раз представить уважаемой публике интересные исследования об истоках и сути украинского национализма:
- Тарас Шевченко - кре́стный о́тец укра́инского национализма
- Евромайдан и погибельная актуальность Кобзаря
Как сейчас помню со школьной скамьи стихи классика украинской советской поэзии Максима Рильського:
СЛОВО ПРО РIДНУ МАТIР
Благословен той день i час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тараc
Малими босими ногами,
Земля, яку скропив Тарас
Дрiбними росами-сльозами.
Благословенна в болях ран
Степiв широчина бездонна,
Що, як зелений океан,
Тече круг бiлого Херсона,
Що свiй дiвочий гнучий стан
До днiпрового тулить лона.
Благословенна ти в вiках,
Як сонце наше благовiсне,
Як вiщий бiлокрилий птах,
Печаль i радiсть наша, пiсне,
Що мужнiсть будиш у серцях,
Коли над краєм хмара висне.
Благословеннi ви, слiди,
Не змитi вiчностi дощами,
Мандрiвника Сковороди
З припорошiлими саквами,
Що до цiлющоï води
Простує, занедбавши храми;
Благословен мечiв ясних
Огонь, отчизни охорона,
Iржання коней бойових,
Морських походiв даль солона,
I Енеïди владний смiх,
Полтави тихоï корона,
Гаряча дума Кобзаря,
Що i в огнi не спопелiє,
I молоток Каменяра,
I струни Лисенка живiï,
I слави золота зоря
Круг Заньковецькоï Марiï!
I труд, i пiт благословен,
Життя рясного виногради,
I при дорозi зелен клен,
I свiтло мудроï лампади,
I майво збратаних знамен
Навкруг Кремлiвськоï огради.
Благословенна синь озер,
I Псло, i повiв рути-м'яти,
Народу генiй, що не вмер,
Не вмре вiд жодноï гармати,
У гронi свiтлому сестер
Благословенна наша мати.
Благословеннi ви, брати,
Що в сяйвi дружби i свободи
Йдете до спiльноï мети,
На яснi зорi й тихi води,
Благословен i славен ти,
Росiйський смiливий народе!
Хто може випити Днiпро,
Хто властен виплескати море,
Хто наше злото-серебро
Плугами кривди переоре,
Хто серця чистого добро
Злобою чорною поборе?
Настане день, настане час -
I розiллється знов медами.
Земля, що освятив Тарас
Своïми муками-дiлами,
Земля, що окрилив Тарас
Громовозвукими словами.
Хiба умерти можна ïй,
В гарячiй захлинутись кровi,
Коли на справедливий бiй
Зовуть i дерева в дiбровi,
Коли живе вона в мiцнiй
Сiм i великiй, вольнiй, новiй?
Любые работы на заказ!
Хiба ïй можна одцвiсти,
Коли зоря горить рожева,
Коли шумлять-дзвенять свiти
Вiд рику раненого лева,
Лисицi брешуть на щити
I кличе див поверху древа!
Хто золоту порве струну,
Коли у гуслях - дух Боянiв,
Хто димний запах полину
Роздавить мороком туманiв,
Хто чорну витеше труну
На красний Киïв наш i Канiв?
Нi! Сили на землi нема
I сили на землi не буде,
Щоб потягти нас до ярма,
Щоб потоптати нашi груди,
Бо Партiя бiля керма
Стоïть, радянськi, вiльнi люд и I
Гримить Днiпро, шумить Сула,
Озвались голосом Карпати,
I клич подiльського села
В Путивлi, сивому чувати.
Чи совам зборкати орла?
Чи правду кривдi подолати?
О земле рiдна! Знаєш ти
Свiй шлях у бурi, у негодi!
Встає народ, гудуть мости,
Рокочуть рiки ясноводi!..
Лисицi брешуть на щити,
Та сонце устає - на Сходi!
1941 p.
Кстати, он сделал прекрасный перевод "Орлеанской Девственницы" Вольтера на украинский язык. Вот ЗДЕСЬ (кликабельно) пдф текст. А на русский язык полностью ее так и не перевели.
Но вернёмся к украинскому национализму и его крёстным отца, к Великому Кобзарю прежде всего. А ведь все на Украине, и прежде всего художественная элита, всё прекрасно о Шевченко и о себе знали и понимали, и маскировали. И вешали старшему брату москалю лапшу на уши про дружбу, про Сковороду, про Кремль и родную партию... И ждали своего часа...
А братский русский народ до сих пор верит идеологическим бредням продажных замполитов, так и не вникнув в суть духовного завещания светочей украинской нации своему народу.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори -
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Кров ворожа - это наша кров, товарищи москали! А вы на чью подумали?
Не думать, а знать надо! Знать ВСЁ! И действовать.
Угу.
© salatau :( 2014