молю
не проходьте повз мою трагєдію - побажайте мені шари на іспиті, га?!
от вже і підкралась до мене 9та сесія, напередодні іспиту я спеціально лягла спати о 22й, аби виспатись і засвоїти прочитане і свіженькою поїхати на роботу, а згодом - і на іспит. і шо ви думаєтє? ніфіга :(
лягти о 22й я лягла, і навіть заснула, поки десь о 3й ранку мені не перехотілось спати. я крутилась, розкривалась-укривалась, одягала-знімала теплі шкарпетки, пробувала спати без подушки, обіймала різноманітних корівок в надії, що хоч одна з них мене приспить. і ніфіга. як підсумок, до 7:30 ранку я встигла вигадати кілька казок; в напівсні "подивитись" (в голові, звичайно), якийсь фільм з чудернацько-великого монітору; побувати "в селі" у свого друга, порозмовляти там із здичавілими собачками і подивитись на гігантську полуницю сорту "гігантела", що росла в нього у горщиках, підвішених до стелі; встигла знову ж таки "порозмовляти" з майстром татуювань, роботи якого мене нещодавно вразили, довго розмірковувала щодо татуювання але так ні на чому і не зупинилась.
як результат - почуваюсь я як після тижня депривації сну. я приїхала таки на роботу, і поки тут сама (може мене мали попередити про кінець канікул?) і я ніфіга так і не знаю на іспит.. тому просю: побажайте мені успіху, вдачі і бажано пристойної оцінки без повного опозорення себе..
цілую, люблю, щиро ваша
Ю
от вже і підкралась до мене 9та сесія, напередодні іспиту я спеціально лягла спати о 22й, аби виспатись і засвоїти прочитане і свіженькою поїхати на роботу, а згодом - і на іспит. і шо ви думаєтє? ніфіга :(
лягти о 22й я лягла, і навіть заснула, поки десь о 3й ранку мені не перехотілось спати. я крутилась, розкривалась-укривалась, одягала-знімала теплі шкарпетки, пробувала спати без подушки, обіймала різноманітних корівок в надії, що хоч одна з них мене приспить. і ніфіга. як підсумок, до 7:30 ранку я встигла вигадати кілька казок; в напівсні "подивитись" (в голові, звичайно), якийсь фільм з чудернацько-великого монітору; побувати "в селі" у свого друга, порозмовляти там із здичавілими собачками і подивитись на гігантську полуницю сорту "гігантела", що росла в нього у горщиках, підвішених до стелі; встигла знову ж таки "порозмовляти" з майстром татуювань, роботи якого мене нещодавно вразили, довго розмірковувала щодо татуювання але так ні на чому і не зупинилась.
як результат - почуваюсь я як після тижня депривації сну. я приїхала таки на роботу, і поки тут сама (може мене мали попередити про кінець канікул?) і я ніфіга так і не знаю на іспит.. тому просю: побажайте мені успіху, вдачі і бажано пристойної оцінки без повного опозорення себе..
цілую, люблю, щиро ваша
Ю