нотатки
писанина, яку сховала би під замок "лише для себе", аби не моя політика ведення жижо. ховаю під кат бо шось забагато
upd.: ну і ще. тут дійсно те, шо мені треба і кортить писати. тому тут дофігіща маячні і такого. але то ж моє. чого мене має хвилювати, чи сподобається це ше комусь, правда?. під новий рік чесно і правдиво кажу: людя, якшо ви якось випадково і гарячково мене зафрендили, а потім зрозуміли шо таку маячню читати вам триста разів як впадло, але з якихось причин ше досі не відфрендили - не вагайтесь, джаст ду іт. може буть шо я потім так само зроблю, бо і мене шось стримувало. без образ. це абсолютно серйо. це не реал, і жодним чином стосунків не зачіпає. хоча деяким таки не раджу того робити:), ви зрозуміли)
стрічка у підсумках року, а у мене другий вечір болить голова.
перший рік, що я його стрічатиму не вдома. трошки дивно.
оскільки не братиму участі в домашній підготовці до НР, вирішила трошки позбочуватись зараз, тому в духовці сходить соками і запахами мясо з овочами. таке.
свято ше й не починалось, а я вже маю купку подарунків і це тішить безмежно.
якась западлючість з часом під кінець року - багато чого з того шо хтіла так і не почала. зате частину позакінчувала, а без боргів у новий рік йти все ж таки веселіше
взагалі шось із настроєм та самопочуттям. впадаю у сплячку. досі втомлена і ледь жива
моя хатинка схожа на мишине кубельце. думаю чи прибиратись чи лишити як є.
хмм. частіше аніж писати шо думаю думаю шо краще нічого не писати. так мабуть і треба. дратуюсь. інтерпретація штука ненадійна.
знайшла ше одну причину нелюбові до зими - погане освітлення - не фотографую. нема кадрів. не можу говорити не кажучи ні слова. ну просто нагадати шо ти є але без слів. я нарешті сподіваюсь відклацати чб плівку... проявка-друк-ахахах. дуже цікаво шо там. от
фігня якась. але це зараз.
а рік був чудовим. перелічувати людей/знайомства/відкриття року складно, бо невистачило би мені терпіння писати, вам - читати. єдине: цей рік був дуже. ДУЖЕ насиченим і довгим. і якшо були моменти негативу, то вони всі минулись і забулись. я не лю довго тримати злість. але лю копатись в ранах, шо ше не загоїлись. от зараз може полізу і розколупаю шось болюче, а може ну його нафіг.
взагалі, дякую всім, кого я цього року стріла, з ким познайомилась, з ким перестала спілкуватись - теж дякую. соррі тим кого не бачу вже півроку. дуже-дуже дякую за разом проведений час, за чудові вилазки, посиденьки, походеньки і поїздки, за чаєпиття і їжоїдення, за пивовипивання і виставковідвідування, концертоплясання і многая-многая літа інше
може бути смішно, але це дійсно перший рік, позначений для мене стількома подіями і людьми. і мені це подобається.
цього року я нарешті відірвала руки від дупи а дупу від києва і побувала в чернігові, чернівцях та черкасах, камянці-подільському та львові, тернополі і містечках тернопільської області, криму. цього року так і не вирвалась в харків, але обовязково буду там наступного. ще у планах луцьк і полтава, ужгород та іфано-франківськ, житомир, ужгород, пітер та багато інших. може не все і не так, але буде. бо я цього хочу і я це зроблю. отакої
щойно подумалось. це ж рік вісімки. не горизонтальної, та все ж. кльово. навіть пєлєвін з числами не відбив охоту бавитись
гарних свят. обіймаю всіх
upd.: ну і ще. тут дійсно те, шо мені треба і кортить писати. тому тут дофігіща маячні і такого. але то ж моє. чого мене має хвилювати, чи сподобається це ше комусь, правда?. під новий рік чесно і правдиво кажу: людя, якшо ви якось випадково і гарячково мене зафрендили, а потім зрозуміли шо таку маячню читати вам триста разів як впадло, але з якихось причин ше досі не відфрендили - не вагайтесь, джаст ду іт. може буть шо я потім так само зроблю, бо і мене шось стримувало. без образ. це абсолютно серйо. це не реал, і жодним чином стосунків не зачіпає. хоча деяким таки не раджу того робити:), ви зрозуміли)
стрічка у підсумках року, а у мене другий вечір болить голова.
перший рік, що я його стрічатиму не вдома. трошки дивно.
оскільки не братиму участі в домашній підготовці до НР, вирішила трошки позбочуватись зараз, тому в духовці сходить соками і запахами мясо з овочами. таке.
свято ше й не починалось, а я вже маю купку подарунків і це тішить безмежно.
якась западлючість з часом під кінець року - багато чого з того шо хтіла так і не почала. зате частину позакінчувала, а без боргів у новий рік йти все ж таки веселіше
взагалі шось із настроєм та самопочуттям. впадаю у сплячку. досі втомлена і ледь жива
моя хатинка схожа на мишине кубельце. думаю чи прибиратись чи лишити як є.
хмм. частіше аніж писати шо думаю думаю шо краще нічого не писати. так мабуть і треба. дратуюсь. інтерпретація штука ненадійна.
знайшла ше одну причину нелюбові до зими - погане освітлення - не фотографую. нема кадрів. не можу говорити не кажучи ні слова. ну просто нагадати шо ти є але без слів. я нарешті сподіваюсь відклацати чб плівку... проявка-друк-ахахах. дуже цікаво шо там. от
фігня якась. але це зараз.
а рік був чудовим. перелічувати людей/знайомства/відкриття року складно, бо невистачило би мені терпіння писати, вам - читати. єдине: цей рік був дуже. ДУЖЕ насиченим і довгим. і якшо були моменти негативу, то вони всі минулись і забулись. я не лю довго тримати злість. але лю копатись в ранах, шо ше не загоїлись. от зараз може полізу і розколупаю шось болюче, а може ну його нафіг.
взагалі, дякую всім, кого я цього року стріла, з ким познайомилась, з ким перестала спілкуватись - теж дякую. соррі тим кого не бачу вже півроку. дуже-дуже дякую за разом проведений час, за чудові вилазки, посиденьки, походеньки і поїздки, за чаєпиття і їжоїдення, за пивовипивання і виставковідвідування, концертоплясання і многая-многая літа інше
може бути смішно, але це дійсно перший рік, позначений для мене стількома подіями і людьми. і мені це подобається.
цього року я нарешті відірвала руки від дупи а дупу від києва і побувала в чернігові, чернівцях та черкасах, камянці-подільському та львові, тернополі і містечках тернопільської області, криму. цього року так і не вирвалась в харків, але обовязково буду там наступного. ще у планах луцьк і полтава, ужгород та іфано-франківськ, житомир, ужгород, пітер та багато інших. може не все і не так, але буде. бо я цього хочу і я це зроблю. отакої
щойно подумалось. це ж рік вісімки. не горизонтальної, та все ж. кльово. навіть пєлєвін з числами не відбив охоту бавитись
гарних свят. обіймаю всіх