Feb 06, 2013 14:38
Чому з часом люди перестають довіряти одне одному з самого початку знайомства?
Тобто невже не простіше перестати розчаровуватись в них в самому кінці знайомства,перед тим будуючи повітряні зАмки?
Розмежувати поняття "приймати БЛИЗЬКО до серця" з поняттям "впустити в серце".
Серцю потрібне сонце,та необов'язково спалювати його одразу ж
Якийсь синтез власного боягузництва та любові до драматизму.
А потім задається питання "чому так тяжко жити?"
Дивні люди.
Все,душ прийняв,можна жити далі
дурня,
життєве,
думки,
моє