Останні думки з Китаю
Пекін залишився позаду. Спокійне місто,населення якого приблизне до третини всього населення України. Ми ж при цьому крутились в п'ятаку,в якому окірм оригінальних мопедів,дурнуватих автомобілістів і пішеходів (частиною яких треба було стати,бо інакше - ніяк), незрілих слухачів і парочки цікавих на вид чосів хмарочосів (на звання хмарочосів ті будівлі якось не дуже претендували) ми нічого і не побачили. Шкода. Будемо сподіватись на ліпше.
Відсотків 70 фотографій робляться через брудне скло автобусу. Позитивні зміни в цьому плані теж очікуються,та кого цікавить що ми там очікуємо,треба хапати за хвіст те,до чого рука дотягується
При переїздах світло не обов'язкове. Темрява дарує миті передчуття та фантазування,а світло - лишень відображення нашого особистого бачення освітлюваного. В темряві завжди гарно,треба переставати її боятись
Безнадійний оптимізм,межуючий з невиліковним ідіотизмом
Відсотків 70 фотографій робляться через брудне скло автобусу. Позитивні зміни в цьому плані теж очікуються,та кого цікавить що ми там очікуємо,треба хапати за хвіст те,до чого рука дотягується
При переїздах світло не обов'язкове. Темрява дарує миті передчуття та фантазування,а світло - лишень відображення нашого особистого бачення освітлюваного. В темряві завжди гарно,треба переставати її боятись
Безнадійний оптимізм,межуючий з невиліковним ідіотизмом