Feb 01, 2013 22:47
Знімки відпочивають,так що нарив в телефоні записи,що їх писав, не маючи можливості з кимось поділитись чи сфотографувати
Перший день-ніч. В літаку без фотоапарату та компанії. Думки,думки,думки
Ненавиджу власний зріст,коли це стосується громадського транспорту. Відчуваю себе в кам'яному мішку,про який прочитав в творі Камю. Ти сидиш практично в двох можливих положеннях і навіть така проста процедура,як взутись чи роззутись виявляється карколомним випробуванням на гнучкість та витривалість...
Маленька магія нічних перельотів чи перельотів взимку в вечірній час - небо під ногами. Міріади зірок під тобою,лишень подивись в ілюмінатор. Це вогні великих та маленьких міст,країн,повз яких ми летимо і дивним чином в них можна вгадувати різні речі. Звірі,предмети,силуети,букви. Все як з зірками на небі,коли їх багатсько. А я так давно вже не бачив справжнього зіркового неба,що вже починаю задаватись питанням-а чи бачив я його взагалі?
Політ іде нормально. Нудно,але нормально.
Вісім годин і ми пропустили ніч. Ще одна весела магія - час. Секунда на землі дорівнює десь п'яти на небі. Ми вилетіли в обід а прилетимо зранку,пролетівши повз ніч. Якби знати,що я втратив не переживши цю ніч.
думки,
моє,
Китай