Додому
Вже в поїзді. Тихо,душно,ноги безкомпромісно впираються в стіну верхнього бокового місця,на якому лежу. Знизу Лєнка сопе з музикою в навушниках. Посмію сказати,що трохи пишаюсь собою,що зумів повезти кохану на море за влашні кошти,кормити її там та розважати. З іншої сторони, звичайно, соромно, що за 6,7 років нашої сумісної історії це море - перше.
Це був бажаний пасивний відпочинок з мінімальною кількістю затрат енергії,більша частина з якої йшла на під'йом в 6:30 щоденно,що б поплескатись у морі. Інша частина йшла на розгін медуз та крики на тих,яких розігнати не зумів в силу іноді вскаламученої води. Так що в мені за тиждень накопичилось багато тих токсинів,буду в Києві віддавати.
Встав,пішов на море,поплескався,прийшов,поснідав,поспав,пішов поїв,поспав,пішов поплескався,пішов спати. В невеличких перервах між цим шаленим графіком ми встигали подивитись фільми чи серіали з планшету, та разок-другий прогулятись ввечері серед натовпу відпочиваючих в пошуках затишного кафе без дибільних гуцалок з дітьми дошкільного віку та пенсіонерів на танцполі,та без караоке, яке співали майже всі ті ж, і попити коктейль. Через три дні приїхав швагро з сестрою та його братом і прихопили з собою матрац надувний,то ж ми з Лєнкою відкрили для себе новий вид безпечного відпочинку в густонаселеному медузами морі - матрасинг :) раз зробили заплив на цілу годину (чого,звичайно,не помітили) після чого трохи пришкварились. Було весело,спокійно та тихо. Знімків мало,та й не дуже тягнуло. Єдині знімки,які зробити хотілось - не зробив в силу різних причин. Але ідеї нічого так,перенести можна і в майбутні плани фотографа-невдахи.
Завтра вдома. Буду починати займатись по спец та все ж шукати модель для мазюкання гуашшю та спроб втілення своїх ідей фотографічних.
Сумую за тими,хто сумує за мною,радий за тих кому і без мене добре.
Надобраніч
Це був бажаний пасивний відпочинок з мінімальною кількістю затрат енергії,більша частина з якої йшла на під'йом в 6:30 щоденно,що б поплескатись у морі. Інша частина йшла на розгін медуз та крики на тих,яких розігнати не зумів в силу іноді вскаламученої води. Так що в мені за тиждень накопичилось багато тих токсинів,буду в Києві віддавати.
Встав,пішов на море,поплескався,прийшов,поснідав,поспав,пішов поїв,поспав,пішов поплескався,пішов спати. В невеличких перервах між цим шаленим графіком ми встигали подивитись фільми чи серіали з планшету, та разок-другий прогулятись ввечері серед натовпу відпочиваючих в пошуках затишного кафе без дибільних гуцалок з дітьми дошкільного віку та пенсіонерів на танцполі,та без караоке, яке співали майже всі ті ж, і попити коктейль. Через три дні приїхав швагро з сестрою та його братом і прихопили з собою матрац надувний,то ж ми з Лєнкою відкрили для себе новий вид безпечного відпочинку в густонаселеному медузами морі - матрасинг :) раз зробили заплив на цілу годину (чого,звичайно,не помітили) після чого трохи пришкварились. Було весело,спокійно та тихо. Знімків мало,та й не дуже тягнуло. Єдині знімки,які зробити хотілось - не зробив в силу різних причин. Але ідеї нічого так,перенести можна і в майбутні плани фотографа-невдахи.
Завтра вдома. Буду починати займатись по спец та все ж шукати модель для мазюкання гуашшю та спроб втілення своїх ідей фотографічних.
Сумую за тими,хто сумує за мною,радий за тих кому і без мене добре.
Надобраніч