Знаєте,бувало таке у вас,коли пишеш-пишеш а потім якусь кнопку не туди жмакнеш,а воно ЯяЯааааак зітреться все до дідька лисого і пиши заново бо ж те,що з голови ллється двічі не повториш...це та ріка,певно,про яку філософи казали,тільки у вузькому значенні всесвіту ))
Отже - домовились ми з
iaremych про зустріч,та не просто так,а пофотографуватись! ТА НЕ ПРОСТО ТАК А ІДЕЙНО )
Шкода,що з останнім в мене "запори" саме в той момент,коли треба натискати на кнопку фотоапарату.Вдома розумієш,що не те,не так,не там,не в тому...радують багато речей попри все,а точніше :
- Це не моя робота,це моя забава,моє хоббі,те що я люблю любити і не боюсь робити помилки,насварить за це мене хіба що Осадча )
- Ті,кого я фотографую - стовідсотково близькі та приємні мені люди в тій чи іншій ступені,тому проблеми поганого настрою на "робочому місці не буває"
- А достатньо!
Знаєте,не просто фотографувати в метро,ганяють як вшивих псів!Це ж,блін важливий стратегічний об'єкт!!! =) Нічого не знаю.Дозволили-дякую,добрі люди,бо люди добрі,бо дозволили...звичайно не без допомоги оченят моделі )
Ще ми просто ходили,гуляли,мерзли в черзі до окультурення в Пінчук-арт-центрі та слухали глухо-гучну музику,очікуючи суші з авокадо без авокадо.Розмовляли,ділились,сміялись та спілкувались.Це чудово і за це тобі,Ксюша,велике дякую )
Результати трохи нижче.Те за чим я йшов особисто-початок та не кінець!
Ось так все сталось сьогодні ) В середу буду ганяти Валєру голяка з гітарою по снігу,та дивлячись на попередні результати моїх "ідей"...ну час покаже коротше ) Надобраніч усім читачам