***
Далекий вигляд давньої лікарні,
Швидкий пробіг осінніх, теплих днів.
Високі, тихі обрії захмарні
Потрохи осягаючи, марнів.
Шматок життя проведений в палаті,
І ще на крок подалі від мети.
Найтяжче - починати і вставати.
Не легше - поспішаючи іти.
Мене хвороба поспіхом гасила,
Я вже доробок свій перевіряв.
Не знати де з’явились в гості сили.
За все, за все - подяка лікарям!