(no subject)

[sad961]

Я відпускаю тебе доле
Нехай ти послана з небес
Я більш не відчуваю болю
Скінчився той грудний рефлекс
Неначе голуб білокрилий
Увись взмивається душа
І сивим променем надії
У серце рветься спориша
Диктуй очам нові закони
Ховай в руках моїх смолу
Нехай вогонь проникне в скроню
І ти спасеш себе війну
І новим спалахом надії
До голови проникне ртуть
Я бачу щось таке незриме
Я відчуваю тебе тут
Єдиним подихом повітря
Єдиним поглядом униз
Я починаю розуміти
У прірву котиться весь світ
Зірветься десь над головою
Дугою весь густий туман
Поринуть в небо з головою
Нові тіла чи може світ?
Зав’яне квітка довголіття
Усіх чудес єдиний знак
І промінь поглядом привітним
Переведе усе на час.