От вже ж не йметься мені на одному місці
Учора фотографували на мені
прикраси для магазинчику , потім я попхалась на фестиваль цукерок та пундиків, а опісля на зустріч випускників
Фотосет мімімі, наче всі задоволені, а в мене знову є фото в мереживах xDDD це ж треба, скільки років я вже їх збираю та хочу в них фотосетів, і ось за останні півроку це вже третій,хех)
Фестиваль був непоганий. Відверто кажучи я очікувала, що буде більше учасників. Бо якщо відняти всякі вареннячка, сири і не-солодощі, то мені здається, що був буквально десяток,ну від сили півтора із солодощами. Ні, я,безперечно, і так знайшла що з"їсти і що купити додому (макаруни,моя прелессссть), але хотілось більшого)
Тим не менш на наступний теж піду)
Від зустрічі випускників змішані відчуття. Я була рада всіх бачити, але..Чіорт, вісім років,вісім! Куди пролетів цей час?
Декого на перший погляд не впізнала) Дехто майже зовсім не змінивсь, багато хто вийшов заміж/одруживсь та має дитину( а то і не одну)
Було цікаво почути як в людей склалось життя. Той факт, що у нас більша частина в айті чи в інженери подались- не дивно,чай фізмат закінчували та практично всі в КПІ вчились)
А от те що двоє хлопців пішли в моряки- оце я здивувалась))
Сьогодні валялась в ліжку до 12 (оо,дуже рідко так вдається. Як мінімум через пернатих редисок, які починають верещати зараз з 8ї ранку і не дають нормально поспати) , навідалась в "Menya Musashi", що відкривсь на Хрещатику. Червоним раменом була задоволена значно більше,аніж попереднього разу чорним на Подолі. Буду тепер мати на увазі, благо в самому центрі)
Ліниво займаюсь домашніми справами і думаю, що вихідні якось і були,і не дуже) Хотілось би деньок просто повалятись вдома..
Вишиваю собі сукню. Залишилось зовсім трошки + знайти злоїбучі невеличкі червоні сорочечні гудзички і можна носити)) Ну і не поправитись іще більше. А то я чой-та зело собі полестила при розкрої