Ця крихітна Рига..)
В Ригу я потрапила майже випадково. Точніш було так- коли вибирались квитки,то дивились ми найдешевші). І на той момент це був якраз рейс EarBaltic з пересадкою у Ризі. Оскільки мені не посміхалось дуплити 5 годин у аеропорті,я вирішила, що прилечу в обід,погуляю по місту, заночую і рано вранці полечу в Париж).
Сказано-зроблено. Забронювала койко-місце в хостелі(5 євро,Карл! Щей зі сніданком! Після Парижу це взагалі видавалось нереальною ціною)), домовилась,що Глеб влаштує мені екскурсію..і вуаля)
Трохи довідкової інформації: дібратись з аеропорту в центр дуже просто- буквально напроти виходу стоїть маршрутка. Ходить по розкладу, перерва не більше 15хв,якщо не помиляюсь. Проїзд- 2 євро, до вокзалу їхати хв 25 напевно.
Спілкувалась я там англійською і це була принципова позиція,да. Але Глеб сказав, що російську розуміють у Ризі 80% точно, а якщо ти у туристичному місці, то однозначно проблем не буде.
Одразу по прильоту в мене склалось враження..такого легкого нальоту провінційності) Взагалі Рига саме таке враження і склала. Тиха,скромна,гарненька провінціалочка).
На вулицях дуже,дуже мало людей. Навіть увечері в центрі. Невеличкі вулички, старовинні будиночки..
Рига(принаймні історична її частина) зовсім невеличка. Принаймні за тих півтори години,що Глеб мене водив деякі місця ми встигли пройти по кілька разів і навіть дібратись до "вулички в стилі модерн". Біля неї ж,до речі, знаходиться квартира-музей в стилі модерн. Але про неї іншим разом)
Вуличка дуже й дуже гарна. Напевно,колись тут жили якісь магнати..)
Як на мене- чудовий приклад оформлення вікна)
А це ресторанчик "жабка". Я проходила мимо й не змогла втриматись- така ж кумедна статуя)
"Синя пляшка"- без коментарів))
І на останок я зайшла попоїсти.
Мені дуже рекомендували заклад "Folk Club Ala" на вул. Peldu 19 , то я вже й не шукала нічого іншого. Вирішила, що місцеві поганого не порекомендують)
Сам по собі заклад знаходиться у підвалі, стилізований під середньовіччя.
Так от. Коли я туди зайшла- я зрозуміла,що ооось воно. Я потрапила туди куди треба). По-перше все було битком забите. По-друге це були явно не туристи,а місцеві. Що в купі із практично безлюдними вулицями означає,що місце явно добре)
Як виявилось пізніш, у пабі на той час була трансляція хоккейного матчу і власне народ вболівав) Переживали усі- і студенти,й школярики, й дідугани.. коротше кажучи там були представлені усі вікові категорії,як на мене))
Єдине що- я стикнулась із проблемою, що неясно куди сісти можна. Вільні столики були зарезервовані, а підсідати до гучних компаній на вільне місце було якось некомільфо.
Тому я зловила дівчину,що виглядала як офіціант(до речі,це той іще квест. Ніякої уніформи на них не було і я не дуже розрізняла ху із ху),зробила великі круглі очі й попросила посадити мене десь,бо дуже хочу їсти) А оскільки востаннє їла я годин етак 12 тому, то що-небудь слонячих розмірів виглядало цілком підходящим))
Напевно,мій вираз обличчя був ну дууже переконливим, бо посадили мене за найкращий зарезервований столик, попросивши звільнити його за півтори години)
Пила я сидр,ібо пиво категорично не вживаю(ну не люблю,що зробиш) і він був шикаааарний. Дуже м"який, ніякого тобі пивного присмаку,тільки яблучний. Краса вопчем)
До речі, в мене склалось враження, що весь заклад освітлюється виключно свічками) Принаймні електролампочок(навіть стилізованих) я ніде не знайшла. Було дуже душевно)
Їжу я теж вибирала довго. Оскільки готова була з"сти слона- довго думала вибрати суп чи салат + основна страва+ десерт. Вирішила, що зупинюсь все ж на основній страві + десерт. А буде мало- дозамовлю.
Так от. Ви просто не уявляєте наскільки вірним було це рішення..)
Отож я тикнула пальцем у щось таке, де було і м"ясо, і карамелізована морква(відверто кажучи я саме на неї і польстилась), і картоха..
Так от. Коли я з"їла половину порції я відчула, що вже сита. Інша половина пішла вже під сидр і споглядини хоккею. Але повірте це було більше із жадібності))) Насправді порції вистачить і на двох.
..а потім принесли десерт
*гикає*
Всі ж знають тістечко "картошка"?. Так от. Ці кульки були більші. Три. :)
Я героїчно злопала один(ааах,а яке ж там смачненне варення до них йшло! Ну просто словами не передати!),а інші два забрала з собою на сніданок. Бо було б як в тому анекдоті про бананчик)
І все це щастя у вигляді 0,5 сидру+ основна страва+ десерт обійшлось мені десь у 12 євро,що я вважаю цілком недорого). Рекомендую)
Сказано-зроблено. Забронювала койко-місце в хостелі(5 євро,Карл! Щей зі сніданком! Після Парижу це взагалі видавалось нереальною ціною)), домовилась,що Глеб влаштує мені екскурсію..і вуаля)
Трохи довідкової інформації: дібратись з аеропорту в центр дуже просто- буквально напроти виходу стоїть маршрутка. Ходить по розкладу, перерва не більше 15хв,якщо не помиляюсь. Проїзд- 2 євро, до вокзалу їхати хв 25 напевно.
Спілкувалась я там англійською і це була принципова позиція,да. Але Глеб сказав, що російську розуміють у Ризі 80% точно, а якщо ти у туристичному місці, то однозначно проблем не буде.
Одразу по прильоту в мене склалось враження..такого легкого нальоту провінційності) Взагалі Рига саме таке враження і склала. Тиха,скромна,гарненька провінціалочка).
На вулицях дуже,дуже мало людей. Навіть увечері в центрі. Невеличкі вулички, старовинні будиночки..
Рига(принаймні історична її частина) зовсім невеличка. Принаймні за тих півтори години,що Глеб мене водив деякі місця ми встигли пройти по кілька разів і навіть дібратись до "вулички в стилі модерн". Біля неї ж,до речі, знаходиться квартира-музей в стилі модерн. Але про неї іншим разом)
Вуличка дуже й дуже гарна. Напевно,колись тут жили якісь магнати..)
Як на мене- чудовий приклад оформлення вікна)
А це ресторанчик "жабка". Я проходила мимо й не змогла втриматись- така ж кумедна статуя)
"Синя пляшка"- без коментарів))
І на останок я зайшла попоїсти.
Мені дуже рекомендували заклад "Folk Club Ala" на вул. Peldu 19 , то я вже й не шукала нічого іншого. Вирішила, що місцеві поганого не порекомендують)
Сам по собі заклад знаходиться у підвалі, стилізований під середньовіччя.
Так от. Коли я туди зайшла- я зрозуміла,що ооось воно. Я потрапила туди куди треба). По-перше все було битком забите. По-друге це були явно не туристи,а місцеві. Що в купі із практично безлюдними вулицями означає,що місце явно добре)
Як виявилось пізніш, у пабі на той час була трансляція хоккейного матчу і власне народ вболівав) Переживали усі- і студенти,й школярики, й дідугани.. коротше кажучи там були представлені усі вікові категорії,як на мене))
Єдине що- я стикнулась із проблемою, що неясно куди сісти можна. Вільні столики були зарезервовані, а підсідати до гучних компаній на вільне місце було якось некомільфо.
Тому я зловила дівчину,що виглядала як офіціант(до речі,це той іще квест. Ніякої уніформи на них не було і я не дуже розрізняла ху із ху),зробила великі круглі очі й попросила посадити мене десь,бо дуже хочу їсти) А оскільки востаннє їла я годин етак 12 тому, то що-небудь слонячих розмірів виглядало цілком підходящим))
Напевно,мій вираз обличчя був ну дууже переконливим, бо посадили мене за найкращий зарезервований столик, попросивши звільнити його за півтори години)
Пила я сидр,ібо пиво категорично не вживаю(ну не люблю,що зробиш) і він був шикаааарний. Дуже м"який, ніякого тобі пивного присмаку,тільки яблучний. Краса вопчем)
До речі, в мене склалось враження, що весь заклад освітлюється виключно свічками) Принаймні електролампочок(навіть стилізованих) я ніде не знайшла. Було дуже душевно)
Їжу я теж вибирала довго. Оскільки готова була з"сти слона- довго думала вибрати суп чи салат + основна страва+ десерт. Вирішила, що зупинюсь все ж на основній страві + десерт. А буде мало- дозамовлю.
Так от. Ви просто не уявляєте наскільки вірним було це рішення..)
Отож я тикнула пальцем у щось таке, де було і м"ясо, і карамелізована морква(відверто кажучи я саме на неї і польстилась), і картоха..
Так от. Коли я з"їла половину порції я відчула, що вже сита. Інша половина пішла вже під сидр і споглядини хоккею. Але повірте це було більше із жадібності))) Насправді порції вистачить і на двох.
..а потім принесли десерт
*гикає*
Всі ж знають тістечко "картошка"?. Так от. Ці кульки були більші. Три. :)
Я героїчно злопала один(ааах,а яке ж там смачненне варення до них йшло! Ну просто словами не передати!),а інші два забрала з собою на сніданок. Бо було б як в тому анекдоті про бананчик)
І все це щастя у вигляді 0,5 сидру+ основна страва+ десерт обійшлось мені десь у 12 євро,що я вважаю цілком недорого). Рекомендую)