Чому я люблю прасувати...
З мого дитинства мене переслідує багато спогадів, пов'язаних із моєю покійною бабунею. Інколи вони накочуються вологою темною хвилею, яка забиває подих і витікає краплинами з очей. Але більшість з них - теплі та сонячні. Ця людина, не побоюсь це сказати, сформувала мене як особистість, значно більше вклавши в мене зусиль, ніж, скажімо, мої батьки.
Саме її любові до чистоти в домі я завдячую звичкою виконувати будь-яку домашню роботу отримуючи від неї задоволення.
Особливу приємність маю, коли прасую. Тоді я повертаюсь у дитинство до найбільш приємних вечірніх годин, коли бабуся прасувала, а я - дивилася.
У бабусі були хворі ноги, тому більшість хатньої роботи вона виконувала сидячи.
На дивані-книжечці стелилось спеціальне покривало, на одному його кінці височів стосик свіжовипраної підкрохмаленої до хрускоту білизни та носових хустинок, на іншому - розпечена до 3 поділки праска, важкенька така та пшикалка з водою. Між ними, на старому вишневому кріселку височіла бабуся. У повітрі пахло прогрітою бавовною, крохмалем, присмаленою праскою, через водяну пару було важко дихати.
"Спершу прасувати треба у розгорнутому вигляді, обов'язково з обох боків, - проказувала мені бабуся, прасуючи чергову хустинку, - акуратно йти кінчиком залізка (так у нас праску називають), по краю, добре прогріваючи тканину. Потім складає вдвічі, знову пропрасовуєш з обох боків, потім ще раз у складаєш, уже так, як будеш у кишені носити, припрасовуєш".
Вона віртуозно припрасовувала хусточки: чоловічі - у великі картаті квадрати, які вміщались у задню кишеню штанів, жіночі - у прямокутники або маленькі квадратики, мої - в трикутнички. Передавала відпрасовану гарячу білизну мені, а я, крадучи нишком її аромат, складала на столі в стосики за видами.
Потім йшла велика постільна білизна - наволочки тільки зверху, потім складались у четверо, як і хустинки; простирадла з обох боків; чоловічі сорочки - спершу рукави та комірці, потім решта; платтячка, рюші, плісеровки - кожну складочку збризкувала водою і припрасовувала.
Цей калейдоскоп захоплював, заспокоював, дарував казку.
На бекграунді дідо вболівів за "Карпати", батьки сварились на кухні, на стіні повитій виноградом цвірінькали горобці, цвіли липи та каштани, смажилась картопля.
Зараз прасування - це спосіб заспокоїтись або позбутись поганого настрою.
:)