Метро або маленьке спостереження
Сьогодні вранці, сівши у синього вагона, мріяла про те, щоб хоч трохи поспати. Вмостилась гарненько між жвачною дєвачкою і мальчіком в плеєрі, закрила вочка... і тут виявилось шо не так усьо просто. Сьогодні наш водій відмовився оголошувати станції, а на моніторах сумирно сіяв значок М і цифра 2... Їхали ми в повній тиші. Десь у напівдрімоті, відкриваючи очі тальки на зупинках, щоб ідентифікувати станції, думалось мені про вічне.
Ви не помічали? Наше життя схоже на гігантський метрополітен у якому не оголошують станції - немає жодних вказівників-підказок. Хтось напружено вдивляється у стіни, впізнаючи по бігбордах потрібний напрям. Хтось пропускає свою станцію, довго блукаючи по ескалаторах і місцях пересадки. А комусь вдається одразу вийти там де потрібно і, обов'язково, на правильний вихід.
Думалось мені, а чи було б доречно, якщо б у житті Диспетчери оголошували станції "Кохання", "Смерть", "Щастя".. Чи було б від того жити легше?
Вийшла я на своїй станції. А мальчік в плєєрі довго метався по перону марно намагаючись зрозуміти, коли саме він "прослухав" свою...
П.С. Шоб ви знали! Останні висловлювання студентів свідчать, що нервова система складається з мембран,а до її складу входить соматичний рух!
Ви не помічали? Наше життя схоже на гігантський метрополітен у якому не оголошують станції - немає жодних вказівників-підказок. Хтось напружено вдивляється у стіни, впізнаючи по бігбордах потрібний напрям. Хтось пропускає свою станцію, довго блукаючи по ескалаторах і місцях пересадки. А комусь вдається одразу вийти там де потрібно і, обов'язково, на правильний вихід.
Думалось мені, а чи було б доречно, якщо б у житті Диспетчери оголошували станції "Кохання", "Смерть", "Щастя".. Чи було б від того жити легше?
Вийшла я на своїй станції. А мальчік в плєєрі довго метався по перону марно намагаючись зрозуміти, коли саме він "прослухав" свою...
П.С. Шоб ви знали! Останні висловлювання студентів свідчать, що нервова система складається з мембран,а до її складу входить соматичний рух!