Нотатки на полях
Дивна річ час чи то пак його сприйняття через призму нашої психіки.
Стефця з нами всього 16 днів, а здається, що була завжди.
У добі всього лиш 24 години, але якщо роздробити їх спанням-неспанням на дрібні проміжки, то кожна доба стає століттям.
Січень? 2009? Коли це було?
В режимі захисного екрану мигають фоти з літнього відпочинку. Здається, що то якесь чуже життя пролітає повз. Чуже і порожнє. Бо в ньому не було маленького згорточка, який вміє імітувати звук старих дверей і сумно кричить вночі ноту ля.
Стефця з нами всього 16 днів, а здається, що була завжди.
У добі всього лиш 24 години, але якщо роздробити їх спанням-неспанням на дрібні проміжки, то кожна доба стає століттям.
Січень? 2009? Коли це було?
В режимі захисного екрану мигають фоти з літнього відпочинку. Здається, що то якесь чуже життя пролітає повз. Чуже і порожнє. Бо в ньому не було маленького згорточка, який вміє імітувати звук старих дверей і сумно кричить вночі ноту ля.