Старіємо? Мудрішаємо?
Коли я була ще зовсім малою (років так у 6-7 і до 18 ;) ), мій батько любив повторювати, що я в нього "дуже мудра".
Мене це надзвичайно смішило. "Мудрий", "мудрець" для мене тодішньої прирівнювався до старця.
Десь у років 15-16 я своєму батькові на такий компліман пискато відказувала, що "я не мудра, а розумна".
У мої 18ть ми з ним дійшли консенсусу - визнавши його "розумним і досвідченим", бабусь і дідусів "мудрими", а мене "нерозумною, але мудрою".
Чесно кажучи, я й зараз приписую собі не дуже велику "розумність", стверджуючи, що:
"те, що людина знає не робить її розумною чи мудрою, а лише освіченою. Розум людини проявляється у її конкретних вчинках, а мудрість є нічим іншим, як практичним застосуванням здобутих знань і життєвого досвіду, вмінням поділитися своїми помилками та здобудками з іншими".
Крім того, у мене й досі, надто багато критичності та інфантильної впертості.
Офтоп. Сьогодні йдучи додому зрозуміла, що є як мінімум двоє осіб, яких би хотілося привітати із днем захисника Вітчизни.
Дивно.
Мене це надзвичайно смішило. "Мудрий", "мудрець" для мене тодішньої прирівнювався до старця.
Десь у років 15-16 я своєму батькові на такий компліман пискато відказувала, що "я не мудра, а розумна".
У мої 18ть ми з ним дійшли консенсусу - визнавши його "розумним і досвідченим", бабусь і дідусів "мудрими", а мене "нерозумною, але мудрою".
Чесно кажучи, я й зараз приписую собі не дуже велику "розумність", стверджуючи, що:
"те, що людина знає не робить її розумною чи мудрою, а лише освіченою. Розум людини проявляється у її конкретних вчинках, а мудрість є нічим іншим, як практичним застосуванням здобутих знань і життєвого досвіду, вмінням поділитися своїми помилками та здобудками з іншими".
Крім того, у мене й досі, надто багато критичності та інфантильної впертості.
Офтоп. Сьогодні йдучи додому зрозуміла, що є як мінімум двоє осіб, яких би хотілося привітати із днем захисника Вітчизни.
Дивно.