"Ты сквозь года, ты сквозь года летишь за мной"... Цю пісню на слова Андрія Вознесенського, що її геніально виконувала Софія Ротару, неможливо було слухати спокійно. Це наче коли тебе душать сльози від відчуття висоти польоту.
Пам’яті видатного поета.
"Одной натянутой струной мы связаны с тобой"
Click to view