Задощило...

Aug 01, 2011 21:48

       На запитання, чи люблю я дощ? ( хоча питають не так вже й часто:))  завжди відповідаю ТАК. Я люблю слухати дощ, ввечері або вночі. В цей час звук дощу не зливається з гуркотом транспорту та шумом міста. Люблю, коли посеред літнього робочого дня раптово розпочинається злива. Люблю відчувати краплю дощу, яка впавши на щоку швидко стікає до підборіддя, потім зменшивши швидкість добирається до ключиці і тихо зникає в м"якій тканині светра...
       Але за останніх три дні дощ реально набрид, не до нього одним словом. В голові промайнула думка, що мабуть є місця, де дощ йде набагато частіше, а у нас все не так і погано. Ну і як завжди Вікіпедія реально допомогла).
      Так от, наймокрішим місцем на Землі вважається селище Черрапунджі, знаходиться на території Індії, на кордоні з Бангладешом. Дощі тут йдуть щодня. З червня по серпень вода з неба льється тижнями без перестанку, сумарна кількість 180 днів в рік. Але й тут не без хороших новин :),після сезону дощів настають дні коли на небі з"являється радуга. Мабуть це найяскравіша та найкольоровіша радуга в світі. Місцевість зобов"язує :).
      Це може здатися дивним, але у місцевих жителів, досить великі проблеми з водою. Частково вода у них "привозна". Селище знаходить на висоті 1300 м над рівнем моря, майже торкаючись хмар, вода не встигає вбиратися в грунт. От такий от парадокс. Але місцеві жителі зовсім не шкодуються на погоду, вони навпаки просять дощу. Адже цим їхня місцевість і приваблива для туристів.
       Сьогодні вже випогоджується :)))))))))) Добре,що ми не в Індії.



     

люблю, Черрапунджи, дощ

Previous post Next post
Up