Ходили Дніпром на човнах і від нема чого робити пиздуна ганяли.
Йшли двома ЯЛами, один пластиковий інший з дерева, так би мовити аутентичний парусний ЯЛ.
Я йшов на дереві, його стьобно прозвали "Чёрная жемчужина", я приліпив нашому кепу прізвисько ДМИТРО ГОРОБЕЦЬ, до поки його так і кличуть)
Інший ЯЛ - пластиковий, він майже новий, йому 3 роки здається. На ньому не всі люблять ходити хоча він і набагато швидший і легший, але незграбний на хвилях і різко втрачає швидкість коли спадає вітер, в той час як дерево вагою в тону тулить за інерцією ще довго.
Варіантів образливих назв пластикового ЯЛу декілька: Таз, УтоЧка і Зірка Василь. Фотоматеріали додаються.
Фото з квітня місяця. З походу будуть пізніше.