(no subject)
Жила-була колись ворона, чорна-пречорна. І була вона злюща-презлюща, жадібна й жорстока, й усі її боялися. Одного разу вона летіла і роздивлялася навколо, аж раптом побачила маленького горобчика. Горобчик був зовсім маленький, нещодавно народився, горобченятко. І він намагався з'їсти велику картопельку із Макдаку. Ворона побачила його і зраділа, що можна відібрати картоплю й налякати горобчика. А він, побачивши її, дуже перелякався й почав швидко-швидко їсти, закинув картопельку вгору, відкрив дзьоба, а вона йому поперек і встала. Почав горобчик кашляти й задихатися, а ворона побачила це й подумала: "Яка ж я зла й нехороша, бідний горобчик так перелякався". Допомогла ворона горобчику витягти картопельку й полетіла далі. З тої пори стала вона добра.