побутова психіатрія
зранку в електричці поруч зі мною стояли мамочка з дитиною років 4-5. хлопець поводився як дорослий, який не вміє приховувати своїх емоцій. він чіплявся до людей, всім погрожував, коли на нього не реагували - бив маленьким кулачком й топтався ногами по взуттю. він кричав, скиглив, скаржився. називав нас (пасажирів) козлами, а коли мама на нього гримала - відбрехувався: "я шучу!!!".
спочатку всі з ним сюсюкали. потім намагалися заспокоїти. потім перестали звертати увагу. після останнього він почав говорити сам з собою. справжня драма.
я за ним слідкувала уважно. подумала, що будь він дорослим - його б просто закрили в психлікарні. його поведінка - це саме те, що відбувається в голові більшості з нас у стресових ситуаціях (під стресовою ситуацією розумію щоденні поїздки в київській приміській електричці). якби ми не ховали ці почуття - весело було б.
коротше, навколо суцільний хаос. тільки я в рожевому капюшоні.
пеес: вчора бачила у продажу макаронні вироби в формі хуїв:) дівчата, у кого буде найближчий день народженя - подарую, готуйтеся;)
спочатку всі з ним сюсюкали. потім намагалися заспокоїти. потім перестали звертати увагу. після останнього він почав говорити сам з собою. справжня драма.
я за ним слідкувала уважно. подумала, що будь він дорослим - його б просто закрили в психлікарні. його поведінка - це саме те, що відбувається в голові більшості з нас у стресових ситуаціях (під стресовою ситуацією розумію щоденні поїздки в київській приміській електричці). якби ми не ховали ці почуття - весело було б.
коротше, навколо суцільний хаос. тільки я в рожевому капюшоні.
пеес: вчора бачила у продажу макаронні вироби в формі хуїв:) дівчата, у кого буде найближчий день народженя - подарую, готуйтеся;)