ЛІКИ ВІД ВІЙНИ (читає автор - Ярослав Чорногуз)
Click to viewЯ все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе -
Україно моя ти стражденна, Ну за що розпинають тебе?! Ну за що знов тобі - стільки горя? - Очі виплакав я у журбі. То - сусід бездуховний і хворий Так озлоблено заздрить тобі. За степи оці, сонцем залиті, За чорнозем, і гори й ліси, За жінок - найчарівніших в світі, За творців геніальних краси?!!! За козацтво, що рівних не знає, Де в бою вартий сотні один. За веселку квітучу над гаєм, За моря, і річки, і сади?! За Природу таку мальовничу, Що дарує нам волю і дух, І за працю твоїх будівничих, За пісні, що так пестять наш слух!!! ІІ Мені снилось, що фосфор ядучий В Запоріжжі труїв мої дні. І лежав я розстріляний в Бучі, І що руки зв’язали мені. Гвалтувала сестер моїх вата*, Убивала малих дитинчат... Доки, доки це буде тривати??? Я у розпачі дикім кричав. Хай закриють нам небо, і стелю Зроблять з США і Європи специ... - Вопіющого крик у пустелі - Хай триває жахний геноцид! Ці країни навалу не спинять, Тільки зброю нам шлють і привіт. Україна, немов Берегиня, Закрива від Москви цілий світ. Ворог лютий снарядами гупав, Вів я в лавах морпіхів борню За розтерзаний наш Маріуполь, Породіллю виносив з вогню. З ППО я витворював диво - Гвинтокрил поховала трава - Я, неначе той київський Привид, Літаки і ракети збивав. Жертви, жертви Ареєві Богу... Вже наситилась кров’ю земля. Може, меч Божий до Перемоги Нам відкриє усе-таки шлях?! ІІІ Може, інші Боги... Сам Ярило - Бог Любові на землю зійде? Щоби квіти кохання укрили На деревах гілля молоде?! Може, воїн пригорне ще милу, І забуде на мить про стрільбу? Почуття нездоланного сила Руйнівну цю зупинить добу?! І до болю зворушливий клекіт Зазвучить поміж хмар, поміж гір. Обереги Вкраїни - лелеки Подарують нам спокій і мир? І на лоно вкраїнського раю Благодать Божа зійде ізнов? Від війни інших ліків не знаю - Лиш любов, лиш любов, лиш ЛЮБОВ!!!